У Миколаєві волонтери та офіційні соціальні працівники здійснюють безкоштовну доставку продуктів, медикаментів та побутових товарів «групі ризику». Тим, хто найбільше схильний до ризику зараження коронавірусом, і тим, хто не в змозі самостійно здійснювати покупки.

Так, у Вайбері створено групу «Доставка групі ризику Миколаїв», до якої ввійшли майже 200 волонтерів. Серед них – миколаївські підприємці, громадські активісти, небайдужі люди. Вони власним транспортом розвозять містом різні товари на замовлення тих, хто потребує допомоги.

Як зазначає адміністратор та ініціатор створення групи Єгор Клецов, – «найефективніше, що ми можемо зробити – це обійти тих літніх людей, які живуть поруч з нами і пояснити, чому їм необхідно залишатися вдома і що ми можемо допомогти доставити їм продукти. Звісно спілкуємося в захисній масці чи респіраторі. Головне – достукатися хоча б до однієї людини, а потім спрацює «сарафанне радіо». Слід враховувати, що люди мало кому довіряють, тож краще спілкуватися з тими, хто знає волонтера особисто. Переконаний, – навіть якщо одна людина залишиться вдома з нашою допомогою, то вже важливий результат». Задля того, аби люди дізналися про безкоштовну доставку, учасники групи поширюють оголошення з вказуванням номерів телефонів.

За умовами групи ті, хто потребують доставки, телефонують та передають замовлення, учасник групи купує товари за свої гроші та віддає їх разом із чеком. Замовник має розплатитися. За таким же принципом працюють і соціальні працівники департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради. У Миколаєві вони забезпечують продуктами та ліками «на дому» понад 1700 підопічних. В основному, це одинокі літні люди та інваліди, які залишилися без опіки. У соціальної працівниці Оксани Кіро чотири підопічних, вони приходить до них двічі на тиждень. Режим її роботи не змінився і під час карантину, щоправда жінка бідкається на закриті ринки, адже не завжди поруч з будинком підопічних знаходяться продуктові магазини. Каже, що найчастіше люди похилого віку замовляють хліб, молочні продукти, яйця, крупи. М’ясо та рибу мало хто може собі дозволити.

Отже і волонтери, і соціальні працівники роблять все, аби старенькі залишалися вдома та водночас відчули турботу про них.