Ярослав САДОВИЙ
«Урядовий кур’єр»

Під час виверження Везувію у 79 році нашої ери, вибух не вбив миттєво всіх мешканців Геркуланума – морського форпосту Помпеї. Люди встигли сховатися в кам'яних сараях для човнів, де їх чекала більш жахлива смерть: вони запікалися і задихалися протягом тривалого часу. На це вказують результати останніх досліджень.

Досі вважалося, що всі, хто втік від легендарного виверження, були миттєво спалені хвилею розпечених вулканічних газів і гарячого попелу, що накрила місто. Але проведений нещодавно аналіз решток, знайдених у Геркуланумі, спростовує цю теорію і розповідає про більш повільну і жахливу смерть тих, хто рятувався від ударної хвилі.

Дослідники вивчили структуру кісток і рівень колагену в них у 152 осіб, знайдених у човнових сараях. Вчені виявили більше колагену, ніж очікували, а значить жертви не просто згоріли в полум’ї Везувію. Структура їх ребер дозволяє припустити, що втікачі піддавалися впливу більш низьких температур, ніж ті, які були в момент виверження на вулицях міста. Згідно з оцінками, температура вибухової хвилі становила до 480 ° С.

Результати досліджень малюють страшну картину: мешканці Геркуланума, які сховалися, запеклися заживо і задихнутися токсичним вулканічним газом. Притулок виявився камерою тортур, з якої ніхто не зміг вийти, робить висновок автор дослідження антрополог Тім Томпсон з Університету Тіссайд в Мідлсбро (Англія). В основному в човнових сараях ховалися жінки і діти. Чоловіки були знайдені на узбережжі поруч, де вони спускали на воду човна, щоб втекти від вогняного пекла.