Обираючи майбутній фах, молодь не поспішає віддавати перевагу професії швачки чи, скажімо, кравця. Випускники шкіл, небайдужі до тенденцій сучасної моди, здебільшого мріють стати успішними дизайнерами. Утім, у галузі швейної індустрії чимало цікавих професій: від швачок і кравців до закрійників і конструкторів одягу.

Водночас сфера підготовки таких фахівців потерпає від багатьох проблем. Тож як популяризувати  робітничі професії серед молоді? Профільним профтехнічним закладам вирішили допомогти представники fashion-індустрії.

Так, проект Національного галузевого партнерства в легкій промисловості Fashion Globus Ukraine за підтримки Міністерства освіти і науки та Міністерства культури спрямований на покращення профорієнтації молоді та підготовки кваліфікованих кадрів для цієї галузі. Зокрема, у рамках проекту відбувся цікавий конкурс між 37 професійно-технічними училищами країни на створення колекцій одягу. При цьому працювати над сучасними жіночими, чоловічими та дитячими колекціями учням допомагали тренери-дизайнери, а кращі ідеї швейні підприємства оберуть для масового виробництва.

Оцінювали роботи юних фахівців відомі українські дизайнери Іван Фролов, Серж Смолін, режисер-постановник Ukrainian Fashion Week Валерій Топал, інші представники індустрії моди, виробники й постачальники одягу та взуття.

«Нелегкий прорив легкої промисловості» — так назвали свої  кроки на шляху до розвитку швейної й дизайнерської справ організатори, які обговорили найболючіші проблеми галузі. Зокрема, питання кваліфікації українських викладачів у цій сфері, надання якісної освіти. «Проблема розвитку не в дітях, проблема у вчителях, — наголошує Валерій Топал. — Викладачі профтехучилищ не налаштовані на зміни,  не удосконалюють свої знання. Якщо ви викладач — дивіться нові колекції, відстежуйте нові технології і демонструйте їх учням!»

На думку організаторів і дизайнерів, окрім оновлення бази й застарілих методів викладання, слід підвищувати оплату праці педагогів, а також змінювати моду на професії. Профтехучилища постійно відбувають проблему з набором, бо з різних причин діти не  обирають професію швачки. «Не потрібно прагнути до того, щоб студент на виході зробив колекцію! — переконує Валерій Топал. —  Стати дизайнером і створити власний бренд —  дуже важко і витратно. Адже для колекцій треба добирати якісні тканини, фурнітуру тощо. Краще бути кваліфікованою швачкою чи закрійником».

Ще одна проблема — в деяких училищах немає доступу до інтернету. Тим часом начальник відділу взаємодії з соціальними партнерами та виробництвом  МОН Сергій Коваленко запевнив: «Нині немає жодного професійно-технічного навчального закладу, де б не було інтернету. Навіть у незабезпечених гуртожитках є кімнати, де студенти можуть займатися, використовуючи мережу».

І хоч проблеми справді існують, однак більшість професійно-технічних закладів готові до співпраці й розвитку. Тож такі проекти, конкурси тільки сприятимуть цьому.

Свій погляд на розв’язання проблем розвитку швейних училищ висловила організатор Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська. Вона вважає, що кожен дизайнер має «взяти під своє крило» певний заклад. Слід заохочувати випускників шкіл популяризувати професію. І насамперед треба щоразу зазначати,  мовляв, «колекція була втілена в життя завдяки праці швачок».

У свою чергу президент Національного галузевого партнерства у легкій промисловості Fashion Globus Ukraine, віце-президент Конфедерації дизайнерів та стилістів України Голда Виноградська зазначає, що комплексний підхід допоможе подолати всі зазначені перепони.  «Тим, кому не вистачає освіти або коштів, треба використовувати можливість консультацій, брати активну участь у «круглих столах», широких обговореннях, — каже Голда Виноградська. — Треба варитися в нашій спільній кухні та підтримувати рівень. Це виклик суспільству — створення громадянського міністерства».

До речі, для проблеми якості матеріалів, які закуповують навчальні заклади, знайшлося розв’язання. Компанія «Текстиль-контакт» з допомогою її засновника Олександра Соколовського училищам надасть 50 сертифікатів зі знижкою на тканини.

Популяризувати профтехосвіту та підвищити престиж професій у швейній галузі організатори намагаються шляхом співпраці. Упродовж тривалого часу українські працівники індустрії моди втілювали в життя чимало проектів. Проте всеукраїнського масштабу дотепер сягнув лише один. Чинний проект є другим і, можливо, найбільшим за всеосяжністю конкурсом. «Якщо нічого не робитимете, вас закриють!» — з такими словами Голда Виноградська намагалася схилити до співпраці профтехучилища країни. І близько 50 з них відгукнулися. Талановитим, наполегливим, працьовитим студентам пропонують співпрацю з дизайнерами, дають змогу проявити себе і мати майбутнє в обраній сфері діяльності.

Підкреслюючи готовність колег до співпраці, Голда Виноградська наголосила: «На жаль, величезна кількість фахівців виїжджають за кордон, хоч тут вони справді потрібні. Навчальні заклади готові до співпраці. Однак вони мають відчувати нашу з вами підтримку. Тут зібралися справжні патріоти, які не чекають допомоги від держави — все на власній дружбі та знайомствах. На базі Мистецького інституту Сальвадора Далі є досить пристойний майданчик. Я хочу, щоб мене почули молоді дизайнери, яким потрібна безкоштовна змога потренуватися. Є подіум, освітлення, звук, можливість безкоштовних репетицій. Ми надамо консультації. Звертайтеся до нас».

Отже, головне завдання цього проекту й наступних кроків організаторів — об’єднання всіх суб’єктів легкої промисловості в єдиний комплекс, а саме: виробництва, училища, дизайнерів, постачальників сировини та техніки тощо.

Тож майбутнє швейної справи в Україні напряму залежить від співпраці, а завдяки розвитку цієї сфери можуть змінитися стереотипи сприйняття галузі.

Джастіна НИПОРКО
для «Урядового кур’єра»