МОЗ, Бюро ВООЗ в Україні та Швейцарське бюро співробітництва запроваджують спільний чотирирічний проект «Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні». Щороку саме від неінфекційних хвороб помирають 86% українців. Передовсім це серцево-судинні недуги, а також рак, цукровий діабет і хронічні респіраторні захворювання. Ці недуги об’єднують так звані поведінкові фактори ризику: цигарки, алкоголь, нездорова їжа, нехтування фізичними навантаженнями.

«Проект спрямований на роботу передовсім з факторами ризику. Одне з його ключових завдань — посилення первинної ланки», — повідомив журналістам заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець.

За словами представника ВООЗ в Україні Доріт Ніцан, вісім з десяти людей страждають від неінфекційних захворювань. «Деяким з них можемо запобігти, якщо дотримуватимемося простих принципів: здорове харчування, фізичні навантаження, обмеження тютюнопаління тощо. Утім, легко сказати, але важче зробити. Наприклад, що бідніша людина, то менше в неї доступу до здорового харчування. Або уявіть тільки, як говорити про профілактику неінфекційних захворювань людям, які опинилися на території, де проходять бої й люди наражаються на серйозний ризик».

За її словами, мета проекту — зменшити рівень серцево-судинних захворювань на 25% до кінця його реалізації. Пілотними будуть Львівська, Івано-Франківська, Вінницька, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська області й місто Київ. На впровадження цієї ініціативи швейцарські партнери обіцяють спрямувати 4 мільйони доларів. Загалом на реалізацію проектів у сфері охорони здоров’я Швейцарія планує надати до 2018 року 13 мільйонів доларів, сказав директор Швейцарського бюро співробітництва Гуідо Бельтрані.

Водночас застарілі методи роботи не лишають часу сімейному лікареві на проведення профілактики серед пацієнтів, наголосила головний позаштатний спеціаліст МОЗ з сімейної медицини Лариса Матюха. «На сьогодні, коли сімейний лікар понад 70% часу приділяє паперовій роботі через брак інформаційних технологій і програм, за допомогою яких, зокрема, легше було би працювати зі статистикою, й він мусить робити це вручну, як знайти час на профілактику? Загалом проблема вживання алкоголю, тютюнопаління — це й державна політика. Медики самотужки не можуть змінити ситуацію. Крім того, сімейний лікар буде мотивований проводити профілактику серед своїх пацієнтів, коли в нього на це будуть кошти», — сказала вона.

За її словами, в світі близько 90% проблем пацієнта опікується саме сімейний лікар. В Україні цей відсоток становить близько 50% у селі, в містах — ще менше. «Тому що підготовлений сімейний лікар веде  роботу так само, як і до навчання. Він залишається, як і був, терапевтом і педіатром».

Ініціатори проекту планують, що одним з основних його напрямів стане пропаганда здорового способу життя та зменшення неінфекційних захворювань, зокрема серед школярів. «У наших школах є така дисципліна — «Основи здоров’я». У нас разом із Міносвіти спільне розуміння, що її суть і викладання потрібно кардинально змінити. Частиною цієї роботи займатимуться й фахівці проекту. Щоб зацікавити дітей здоров’ям, ця дисципліна має бути справді цікавою, вона не повинна формуватися за залишковим принципом, а її викладання не має бути покаранням для вчителів», — відповів на запитання кореспондента «УК» Ігор Перегінець.

«У нас уже ухвалено досить багато хороших законів, наприклад, заборона продавати в школах чипси, іншу шкідливу їжу. Тому важливо, по-перше, яким чином зараз запропонувати виконання цих законів. По-друге, це створення альтернативи у вигляді доступних басейнів, спортивних майданчиків тощо, щоб діти якісно проводили своє дозвілля. Наприклад, у Швейцарії цигарки й алкоголь коштують надзвичайно дорого, але держава створила всі стимули, щоб люди зрозуміли, що бути здоровим вигідно, бо це менше витрат на ліки й візити до медиків», — наголосила народний депутат України Ганна Гопко.