На початку жовтня цього року набуло чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Порядок визначення біржового курсу цінного папера» від 13 серпня 2013 № 1466 (далі — Порядок). Необхідність перегляду методики, що існує, виникла у зв’язку із запровадженням особливого податку на операції з відчуження цінних паперів (ЦП) — так званого акцизу. Податковий кодекс України передбачає застосування нульової ставки під час розрахунку біржового курсу ЦП, а Порядок уперше узаконив застосування нульової ставки акцизу при операціях з цінними паперами.
Нагадаємо, що з 1 січня до угод із цінними паперами, за якими розраховується біржовий курс, а також з деривативами має застосовуватися ставка акцизу в розмірі 0% обсягу операції. Якщо папір включено до біржового реєстру, але торгується поза біржею, з нього слід платити 0,1%; а якщо він торгується поза біржею — 1,5%. За кожен дериватив поза біржею потрібно віддати п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 гривень).
«Оновлений Порядок ∂рунтується на підходах, які існують, звичних для фондових бірж та операторів фінансового ринку, але містить конкретніші критерії, які дають змогу оцінювати біржовий курс як справді об’єктивну ринкову ціну», — констатує голова ради саморегулюючої організації Асоціація «Українські фондові торговці» Сергій Антонов.
Так, з’явилися конкретні вимоги до кількості договорів (мінімум три) та їх сумарного обсягу (мінімум 17 тисяч гривень), достатніх для адекватного формування біржового курсу як орієнтиру для інвесторів. Крім цього, передбачені вимоги до анонімності (а не просто безадресності) під час подання заявок на біржу, що дає змогу мінімізувати вірогідність маніпулювання цінами.
З підвищенням вимог до біржового курсу поширено і період використання цього показника як об’єкта для визначення предмета оподаткування особливим (акцизним) податком. «Раніше біржовий курс був актуальний тільки на день його розрахунку фондовою біржею, а нині він залишається придатним для платників податку 60 календарних днів», — зазначає директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.
З одного боку, це може вплинути на ліквідність фондових бірж, оскільки буде достатньо укладати договори, що відповідають вимогам нового Порядку, не частіше, ніж раз на два місяці. З іншого — малоліквідними ЦП торгуватимуть не частіше, ніж цього достатньо для їхнього підтримання у біржовому списку. «Але для учасників торгів більш ліквідними цінними паперами новий Порядок розрахунку біржового курсу зручний. За його наявності вони можуть бути впевненими у параметрах оподаткування їхніх операцій незалежно від проведення саме цього дня біржових договорів, згідно з вимогами такого Порядку», — зазначає С. Шишков.
Ми в Google+