Буцьку ГЕС, яка, за оцінками фахівців, найстаріша в Україні серед сільських гідроелектростанцій, спорудили на Черкащині ще 1929 року. Тоді планували побудувати багато таких споруд. Буцька станція стала піонером. Це була ціла гідрологічна система з дамбами і шлюзами. ГЕС забезпечувала струмом багато навколишніх сіл і районний центр Маньківку.

Проте більшість сільських гідростанцій, споруджених у 1920—1930 роках, була малопотужною і мала різкі коливання електроенергії залежно від весняних паводків та літнього обміління річок. Для будівництва малих ГЕС використовували місцеві ресурси, часто на шкоду якості: бракувало цементу, сталі, кваліфікованої робочої сили. ГЕС часом зводили за недостатньо розробленими проектами з низькою якістю будівельно-монтажних робіт, оснащували некомплектним устаткуванням, нерідко переоцінювали енергетичні можливості водотоків. Очевидно, з цих міркувань у 1970-х роках станцію вивели з експлуатації. Та й струму тоді нібито не бракувало.

Нині енергетики дедалі частіше звертаються до малих ГЕС, вбачаючи в них нові значні можливості. Ось і  Буцьку ГЕС, споруда якої ще височить на річці Гірський Тікич, планують незабаром відновити. Депутати селищної ради та ТОВ «Гідроресурс-К» недавно узгодили проект землеустрою. Переговори тривали п’ять років. Тепер сторони готові підписати договір оренди землі.

Селищні депутати довго не давали згоди, побоюючись, що ГЕС забере воду в канал, а основне русло, яке протікає знаменитим Буцьким каньйоном, обміліє. Побоювання селян щодо можливих екологічних негараздів були небезпідставні. Води в річці рік у рік меншає. А якщо каньйон (це рідкісна природна перлина, місце туризму) обміліє, зникне його привабливість для мандрівників та відпочивальників, а місцевий бюджет недорахується значних надходжень. Спеціалісти ТОВ «Гідроресурс-К», однак, розробили цілком прийнятний проект відновлення не тільки самої станції, а й упорядкування та оздоровлення території. Зокрема планують почистити ставок, розташований вище гідроспоруди, ліквідувати стихійні звалища, здійснити інші екологічні заходи. У тому, що інвестор слів на вітер не кидає, селяни переконалися на прикладі трьох інших відновлених малих ГЕС на Гірському Тікичі.

Буцька ГЕС — технологічно дуже приваблива гідроспоруда. Струмінь води падає на турбіну з висоти 19 метрів. Реставрація обійдеться інвесторові у 800 тисяч євро.