Як свідчать дослідження колодязної води, значна частка проб не відповідає вимогам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками, вона забруднена нітратами, вміст яких часто перевищує допустимі норми. Це особливо небезпечно для дітей до трьох років — якщо при вигодовуванні використовується вода, забруднена нітратами, виникає так зване кисневе голодування, що може призвести до смерті дитини. Приватні колодязі нині не підлягають державному нагляду, тому за якістю води повинні стежити самі громадяни.

Це лише одна з проблем, яку обговорили учасники круглого столу «Вода і сталий розвиток». Організували захід студенти Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Серед учасників — представники облдержадміністрації, Держекоінспекції, «Черкасиводоканалу» та громадські активісти. У доповідях студентів-екологів Юлії Шаповал та Інни Осадчої прозвучало чимало доречних пропозицій, зокрема щодо методики екологічної оцінки якості питної води централізованого та децентралізованого водопостачання в місті Сміла, збереження прибережно-водної та водної рослинності в акваторії Кременчуцького водосховища.

Учасники розмови називали основних забруднювачів водних ресурсів, серед яких чимало відомих в області підприємств, говорили про проведення моніторингу стану поверхневих водних об’єктів, якості питної води в області та в Черкасах.

Як зауважила директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олена Звягінцева, давно назріла потреба в реконструкції неефективно працюючих очисних споруд та спорудженні їх там, де вони взагалі відсутні. До того ж це відповідає стратегії розвитку області на період до 2020 року. Хоч є й інша, сучасніша, європейська стратегія: просто не допускати забруднень шляхом зміни парадигми ведення сільського господарства (зменшення та заміна отрутохімікатів та традиційних добрив), роботи з власниками приватних садиб (саме звідти — основні нітратні забруднення) тощо.

Нині в області в поверхневі води, які й живлять, приміром, Черкаси, Умань, Корсунь-Шевченківський, Звенигородку, щорічно скидається до 10 мільйонів кубометрів неочищених або недоочищених стічних вод. Не дивно, що вода з таких джерел не відповідає встановленим нормам. Тож європейський досвід і підходи нам конче потрібні.