Із майже тисячі звернень, які надійшли бізнес-омбудсмену Альгірдасу Шеметі (його офіс офіційно відкрився 20 травня 2015 року), лише 18 стосуються роботи Мінприроди (для порівняння: щодо фіскальної служби їх надійшло 400). Проте пану Альгірдасу було що сказати на зустрічі, яка відбулася за ініціативи та під головуванням міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака з  керівниками провідних бізнес-асоціацій.

Пан Шемета акцентував на необхідності надання дозволів і ліцензій у визначені законом терміни (є випадки значного затягування процесу). Говорив і про приклади відхилення чиновниками різних заявок, звітів і декларацій через несуттєві формальності (скажімо, неузгодження відмінків у реченні або й без вказування причин), про брак чітких вимог щодо проведення планових перевірок Держекоінспекцією, недосконалий механізм надання квот на використання природних ресурсів тощо.

Чимало пропозицій з покращення законів, постанов, наказів та інструкцій внесли й представники Європейської бізнес-асоціації, Американської торгової палати (її делегація була найбільш представницькою), Торгово-промислової палати України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, Українського союзу промисловців і підприємців.

Із більшістю пропозицій міністр погодився, запросивши представників бізнесу до участі у спеціальній робочій групі. Також запропонував напряму подавати пропозиції керівникам профільних департаментів міністерства, які теж були на зустрічі. Йшлося й про створення механізму оперативного реагування в разі створення перепон у роботі підприємців чиновниками екологічних відомств, зокрема ДЕІ та Держгеослужби, яких неодноразово і далеко не в позитивному контексті згадували під час зустрічі.

Міністр повідомив про плани докорінного реформування Держекоінспекції (нове положення, структуру тощо планують презентувати вже до ста днів уряду і розпочати опісля процедуру узгодження й затвердження цього положення).

Утім, не всі пропозиції бізнесу безпечні для довкілля. Приміром, абсолютно неприпустима пропозиція омбудсмена скасувати в Україні сертифікацію тих пестицидів і добрив, які вже мають сертифікати в США або Європі. Нагадаю, що у 2009 році фосфідом цинку, який мав на той час реєстрацію в одній з європейських країн, отруїлося п’ять тисяч диких гусей. Катастрофа сталася на Краснопавлівському водосховищі у Харківській області. Наша газета двічі писала про небезпечність цього хімікату: «Посівам — захист, гусям — життя» від 5 червня 2013 року та «Чи з’їдять нас миші» — 27 вересня 2013-го. Врешті-решт фосфід цинку заборонили в нашій країні рішенням суду. Тож, щоб не втрапити у нову халепу, треба до пропозицій бізнесу ставитися уважно не лише з позицій захисту підприємців, але й з огляду на захист довкілля та здоров’я людей.