Вчені визначили людину, яку на сьогодні можна вважати нульовим пацієнтом, від якого почалася епідемія чуми у Європі, повідомляє ВВС. Згідно з новими дослідженнями, чоловік, що помер понад п’ять тисяч років тому в Латвії, був заражений найбільш раннім із відомих штамів цієї хвороби.
Епідемія чуми охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення. Пізніше хвилі епідемії продовжували регулярно з’являтися протягом кількох століть і спричинили смерті мільйонів людей.
Останки чоловіка, якого вважають нульовим пацієнтом епідемії чуми, були знайдені на місці поховання часів неоліту на території сучасної Латвії біля річки Салац, яка впадає в Балтійське море. «На сьогодні це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яку ми знаємо», — сказав доктор Бен Краузе-Кіора з університету міста Кіль у Німеччині. Вченим вдалося секвенувати ДНК з кісток і зубів останків чотирьох осіб у похованні. Вони протестували їх на наявність бактерій та вірусів. Дослідники були вражені, коли виявилося, що чоловік, вік якого становив приблизно двадцять років, хворів на чуму, викликану бактерією Yersiniapestis. «Радше за все, його вкусив якийсь гризун і таким чином заразив інфекцією Yersiniapestis», — пояснив доктор Краузе-Кіора.
Дослідники припускають, що давній штам чуми виник приблизно 7 тисяч років тому, коли у Центральній Європі почало з’являтися сільське господарство. Вони вважають, що бактерія могла епізодично передаватися від тварин до людей, не спричинюючи масштабних спалахів хвороби. З часом штам більше пристосувався до організму людини і врешті-решт переріс у форму, відому нам як бубонна чума, яку переносять блохи. Саме бубонна чума спустошила міста і села середньовічної Європи.
Гіпотеза про те, що ранні штами чуми поширювалися повільно, може поставити під сумнів теорії про розвиток людської цивілізації в Європі та Азії. А також теорію про те, що ця хвороба спричинила значний спад населення в Західній Європі наприкінці епохи неоліту.
Ми в Google+