У Миколаєві розпочали реконструкцію центральної площі міста. Ще до початку робіт відділ охорони культурної спадщини міськвиконкому зробив попередження про можливе знищення пам’ятки археології місцевого значення «Поселення Бульвар». Тож попередньо провели археологічні дослідження під керівництвом відомого археолога Олександра Смирнова.

Під час археологічного дослідження території пам’ятки поряд з артефактами античної доби виявлено невелике підвальне приміщення, де згідно зі старовинними мапами міста містилася будівля магістрату (зокрема гауптвахти). В заповненні цього підвального приміщення зафіксували артефакти XIX — початку ХХ століття, а саме: побутові речі, залишки посуду, металеві конструкції, чавунне гарматне ядро калібру 38 мм.

Під керівництвом Олександра Смирнова (на передньому плані) археологи на центральній площі Миколаєва знайшли артефакти різних часів. Фото надала автор

Відомий миколаївський дослідник Наталія Кухар-Онишко надала копію креслення поверхового плану магістрату 1795 року, який свого часу вона знайшла в ЦДВІА СРСР. Завдяки цьому кресленню можна з упевненістю сказати, що знахідка археологів — це частина будівлі магістрату (гауптвахти), яка була однією з перших будівель міста та єдиною на сучасній території Соборної площі за всі роки її існування.

Підтвердженням цьому слугує і низка статей в миколаївській газеті «Шлях індустріалізації» за 1936 рік, які надав Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Так, в статті «Кам’яні мішки» йдеться про те, що «тепер на Радянській площі розбирають будинок колишньої гауптвахти, в якому містився в останні роки музей ім. Верещагіна. Це одна з найстаріших споруд міста, збудована за стилем єкатерининських часів. Сюди поміщали всіх заарештованих за всілякі провини. Політичні в’язні звідси не поверталися». Автор замітки передбачав, що в цих місцях є таємні ходи та підвали.

Можливо, ця споруда і не має великого історичного значення, однак фрагмент зберігся з кінця XVIII століття. На думку начальника відділу охорони культурної спадщини Ірини Бондаренко, ця знахідка потребує збереження як частина історії зародження міста, якому цьогоріч виповнюється 230 років.

Остаточний висновок щодо знахідок, а також вирішення подальшої його долі визначатимуть найближчим часом. Натомість результати археологічного дослідження Соборної площі та знахідки можна буде подивитися у серпні під час заходів, присвячених Дню археолога.