Плаваючи в стародавньому єгипетському місті Геракліоні, який зараз знаходиться під водою, дайвери виявили безліч артефактів, зокремаруїни храму, золоті прикраси, монети та інші предмети, повідомляє Міністерство старожитностей Єгипту.
Геракліон – названий на честь легендарного Геракла, який, як вважали стародавні люди, насправді бував у місті, – був величним мегаполісом свого часу. Місто збудували приблизно у восьмому столітті до нашої ери, тоді він знаходився на березі річки Ніл, поруч з Середземним морем. Клеопатра навіть коронувалася в одному з його храмів. Потім, приблизно 1500 років потому, місто було затоплене, і тепер воно знаходиться під водою приблизно на 150 футів (45 метрів).
З тих пір, як археологи виявили місто у 2000 році, Геракліон (також відомий як Тоніс) повільно розкривав свої давні таємниці. Під час останніх двомісячних розкопок археологи виявити залишки великого храму, зокрема його мармурові колони.
Групу єгипетських і європейських археологів очолював Франк Годдіо, підводний археолог, який відкрив Геракліон 19 років тому. Разом команда використовувала скануючий інструмент, який передає зображення артефактів, що лежать на морському дні і тих, що поховані під ним.
Скануючий інструмент виявив частину човна. На кораблі зберігалися крихітні скарби – монети з бронзи і золота, а також прикраси. Бронзові монети, виявлені в Геракліоні, відносяться до часу царювання Птолемея II, який правив з 283 по 246 р до н.е. Команда також виявила кераміку, що датується третім і четвертим століттями до нашої ери, відзначили в міністерстві.
Група також оглянула підводну ділянку Канопуса, який, як і Геракліон, розташований в затоці Абу-Кір в Олександрії. У Канопусі археологи виявили найдавніший будівельний комплекс, який збільшив площу міста на південь приблизно на 0,6 милі (1 кілометр), повідомило міністерство.
В Канопусі археологи знайшли стародавній порт, монети Птолемеїв і Візантії, а також перстні і сережки того часу. Всі ці артефакти вказують на те, що Канопус був велелюдним містом з четвертого століття до нашої ери аж до ісламської епохи.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»