Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Спалах коронавірусу Covid-19 став новим приводом для хвилі дезінформації, яка гальмує зусилля, спрямовані на стримування пандемії. Спочатку все починалося з інформації про те, що коронавірусом можна заразитися, з’ївши суп із кажанів. А зараз популярними стали фейки, нібито країни Євросоюзу сваряться одна з одною через брак медичного обладнання.
Дезінформацію поширюють головним чином для того, щоб отримати прибуток. Він може бути від продажу товарів, які буцімто захистять чи вилікують вас від вірусу. Або для залучення більшої кількості відвідувачів своєї веб-сторінки, що збільшує доходи від реклами.
Всесвітня організація охорони здоров’я вже заявила, що брехливі факти «поширюються швидше, ніж сам вірус», і назвали це явище «інфодемією планетарних масштабів». Проте в дію вже запущено потужні онлайн-платформи, які мають на меті спинити навалу фейків про Covid-19.
Як же розпізнати дезінформацію і що ви можете зробити для того, щоб зупинити її поширення? У ЄС вже знайшли відповідь. Для підтвердження фактичної та достовірної інформації євроінституції створили спеціальну сторінку про реакцію Європи на вірус, яка містить факти, котрі розвінчують поширені міфи, пов’язані зі спалахом коронавірусу. Крім того, експерти та політики з ЄС та його держав-членів регулярно проводять відеоконференції для обговорення витоків дезінформації та обмінюються способами ефективного інформування громадян про ризики фейків. Згідно з доповіддю спеціальної групи ЄС щодо боротьби з дезінформацією, найбільше фейкових повідомлень продукується в Китаї та Росії. У більшості випадків їхня мета полягає у підриві єдності Євросоюзу чи створенні політичної напруги.
Негативний вплив брехливої новини залежить від того, наскільки легко ви їй повірите і чи поширите її. Щоб цього не робити, будьте особливо обережні, обмінюючись резонансними новинами, які видаються занадто хорошими чи занадто поганими, щоб бути схожими на правду, радять європейські експерти. Перший найлегший крок - перевірка новини в інтернеті, щоб переконатися, чи повідомили про такі ж факти ще кілька надійних джерел. Якщо ви натрапили на відвертий фейк, то можете повідомити про це тому соціальному медіа, де ви його прочитали.
Багато популярних соціальних мереж взяли на себе зобов’язання боротися з дезінформацією про коронавірус. Окрім цього, варто поговорити з людиною, яка поширила фейкову «страшилку». Можливо, вона зробила це ненавмисно. Експерти кажуть, що найліпший спосіб переконати людину, яка вірить у теорії змови, - це виявити їй своє розуміння, апелювати до критичного мислення та в жодному разі не насміхатися над її легковірністю.