Нині Україна перебуває у стані мальтузіанської пастки (її населення зростає швидше, ніж ВВП). Якщо в нашій країні у 1990-му році ВВП на душу населення становив $6 тисяч, то у 2013-му цей показник знизився до $3,9 тисячі. Про це на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інституційне забезпечення кадрової політики у держуправлінні», яка відбулася у Нацакадемії держуправління при Президентові України, повідомив професор кафедри світового господарства і міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антон Філіпенко.

Крім того, останнім часом Україна зазнала потрійного шоку:  від падіння сукупної пропозиції внаслідок втрати виробництв у Криму та в частині Донбасу і від падіння сукупного попиту через різке зниження  купівельної спроможності  населення. У ступорі також інновації, не зростає продуктивність праці.

«Нинішня економічна модель, яка працює на олігархат, згубна. Вади економічної системи виводять людей на майдани. В її межах нічого реформувати не можна. Треба міняти збанкрутілу економічну систему і створювати народну солідарну економіку», — вважає Антон Філіпенко.

Науковець вважає, що нині купка людей має обмежений доступ до влади, а решта — статисти (не беруть участі в управлінні й розподілі результатів виробництва). «Потрібно рухатися у напрямку реформування відносин власності, розвивати всі її форми (державну, акціонерну, муніципальну), створювати народні підприємства (у нас немає навіть закону про народну власність), наповнити реальним змістом муніципальну власність, розвивати малий та середній бізнес», — пропонує професор. На його думку, слід розвивати і соціальний бізнес для незаможних верств населення.  Так, у нас 4 мільйони безробітних і майже мільйон біженців.

Програма щодо створення народної солідарної економіки має три етапи: на першому за два роки має бути стабілізовано економічну ситуацію. Цьому сприятиме стабілізаційний кредит  МВФ, розрахований на 4 роки, фінансове сприяння ЄС та окремих країн і адекватна грошово-кредитна політика Нацбанку та уряду. За оцінкою Антона Філіпенка, певного рівня стабілізації на грошовому, валютному та фінансовому ринках, а також фіскальної консолідації буде досягнуто наприкінці 2015 року, а економічне зростання на 1,5—2% буде започатковано 2016-го.

Другий етап створення солідарної народної економіки передбачатиме ще два роки. У цей перехідний період планується реформувати відносини власності на всіх рівнях (без жорсткої націоналізації та конфіскації майна). Поступова деконцентрація власності наблизить широкі маси до неї та її розподілу.

Третім етапом стане формування нової економічної системи. Зі світового досвіду реалізації стабілізаційної політики до наших  реалій можна адаптувати закон про сприяння стабільності та економічному зростанню, ухвалений у ФРН 1967 року, який відображає економічну ситуацію, що склалася в Україні.

Оскільки світовий фінансовий ринок нині не має ресурсів, які б витягли Україну з мальтузіанської пастки, їх потрібно шукати в нас. Наприклад, у Всеукраїнській асоціації політичної економії радять користуватися концепцією економічного патріотизму, послуговуючись потенціалом ЄС для зміцнення своєї нацбезпеки та економіки. І не дозволяти, щоб імплементація угоди з євроспільнотою супроводжувалася погіршенням життя більшості населення, інакше втратимо європейську мрію. Для цього країною мають керувати патріоти-професіонали.