Угода про асоціацію між Україною та ЄС із її поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі не лише дала українським виробникам експортні преференції, а й поставила перед ними вимогу дотримуватися європейського законодавства в  частині безпечності харчових продуктів. Лише за цієї умови продукцію споживатимуть європейці. Тож мало вміти подати заявку, щоб почати експортувати продукцію. Слід зокрема сертифікувати виробничі потужності, тобто вони мають бути в переліку дозволених в ЄС.

А з чого починати, яким вимогам відповідати, які документи подавати? Відповіді на ці та інші запитання потенційні та нинішні експортери можуть знайти на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) — www.consumer.gov.ua. В пошуку треба задати: проект «Вдосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні». Фахівці проекту, фінансованого Євросоюзом, переклали  настанови ЄС з питань експорту до ЄС, а також європейське законодавство у сфері санітарних і фітосанітарних заходів. Настанови призначені для компетентних органів та операторів ринку і стосуються правил ЄС щодо імпорту та транзиту живих тварин і продуктів тваринного походження з третіх країн, а також основних питань, пов’язаних із вимогами до імпорту, новими правилами гігієни та заходами офіційного контролю харчових продуктів.

У настановах можна знайти відповіді на найбільш поширені запитання щодо імпорту в ЄС. Наприклад, чи необхідно запроваджувати програми моніторингу залишків ветеринарних лікарських засобів та речовин, які забруднюють навколишнє середовище, перш ніж подавати заявку? Які методи фізичних, хімічних та біологічних досліджень вимагає ЄС? Чи можливе проведення  прикордонної перевірки ЄС на території нашої країни перед експортом?

«Цей переклад високоякісний, тобто враховує останні зміни до різних стандартів, вимог. І ми доповнюватимемо документи в разі змін європейського законодавства», — каже заступник керівника проекту Яна Добідовська.

Фахівці зазначають, що загалом проект передбачає   допомогу і новоствореному контролюючому органу — Держпродспоживслужбі, і виробникам адаптуватися до вимог нового гармонізованого з європейським харчового законодавства. У співпраці розроблено закони. І це стосується не лише експорту в ЄС, а й внутрішнього ринку, аби українці споживали якісну та безпечну продукцію. ЄС готовий допомагати Україні в  розбудові на її території європейського харчового сектору, еквівалентної системи контролю, яка діє у 28 країнах ЄС. 

Керівник проекту Тоні Віл повідомив, що проект, який мав завершитися 15 грудня цього року (діє з березня 2014-го), продовжили на рік на прохання Держпродспоживслужби та Мінагрополітики. Тож  робота над законодавством триватиме. Планують переглянути функції служби та міністерства, розробити багаторічний національний план контролю, щоб підприємці знали, чого чекати від органів контролю. Заплановано навчання інспекторів служби (є плани з розроблення  дистанційної моделі). Уже  завершили підготовку 500 інспекторів, 318 з яких склали іспит аудиторів НАССР (система безпечності харчових продуктів). Проводитимуть семінари для виробників. Цьогоріч відбулося 25 навчань для малих та середніх підприємців щодо запровадження на виробничих потужностях принципів НАССР. «Хотілося б, аби департаменти АПК на місцях набагато активніше долучали до  участі в семінарах виробників. Бо є випадки, коли оператори ринку самі звертаються до фахівців проекту з такими запитами, а виявляється, що в їхньому районі відповідні заходи вже відбулися. Через незнання і невпровадження принципів НАССР з вересня 2017 року інспекторські перевірки можуть обернутися для підприємців 75 тисячами гривень штрафу та закриттям виробництва», — підкреслила Яна Добідовська.

А Тоні Віл резюмує: «Повна  адаптація України до регламентів ЄС запланована до 2021 року. Але це дуже оптимістичний термін з огляду на забюрократизованість у країні розроблення, обговорення та ухвалення законів. Деякі наші ініціативи затягнулися на роки. І з цим треба щось робити».