СИТУАЦІЯ. Безперечно, одна з найбільших цінностей для людини — її здоров’я.  Саме тому, за визначенням психологів, гра на страхах, пов’язаних із турботою за своє та життя близьких людей — один з найпотужніших засобів для маніпулювання свідомістю особистості. І цим часто користуються ті, хто поставив собі певну мету. І не лише в ідеологічній чи політичній площині, а й в економіці. Наприклад, антиреклама  виробів, особливо коли наголошують на їх шкідливості для здоров’я людини, може бути одним з найдієвіших різновидів боротьби з конкурентами.  Як  це сталося зокрема з продукцією підприємств, що виготовляють окремі види будівельних матеріалів на основі різних мінералів.

Кілька десятиліть тому вибухнув скандал у Великобританії й Німеччині, які тривалий час для виробництва будматеріалів використовували імпортований із ПАР і Австралії амфібол для виробництва азбесту. І підстави для цього були більш ніж вагомі: безконтрольне використання цього мінералу призвело до масових онкологічних захворювань серед тих, хто працював на заводах і жив у приміщенняx, зведених з використанням амфіболу.  Тому заборона використання амфіболу для виготовлення будівельних матеріалів — шиферу і цементно-азбестових плит — була цілком вмотивованою і вкрай потрібною.  А для людей сама назва «азбест» стала синонімом небезпеки для життя.

Насправді ж азбест — це комерційна  назва групи волокнистих мінералів, які мають абсолютно різну хімічну і мінералогічну будову, а отже і їхня дія на організм людини різна. Приміром, сьогодні азбест, основою якого є  не амфібол, а хризотил,  використовують більш ніж у 60 країнах світу, населення яких перевищує 2/3 населення Землі. За більш ніж 100-річний досвід використання хризотилу в країнах СНД, де зосереджено 3 родовища і на які припадає понад 50% світового видобутку хризотилу, негативного впливу цього мінералу на населення не зафіксовано. Тому спроби  заборонити виробництво та використання  цього виду азбесту продиктовані швидше економічною конкуренцією, а не турботою про здоров’я людей.

Адже нині основна продукція українських азбестоцементних підприємств — листи азбестоцементні хвилясті (шифер) і азбестоцементні труби. Серед покрівельних матеріалів, що їх використовують у вітчизняній будівельній галузі, азбестоцементний шифер становить приблизно 50 млн кв. м, а це 80% всіх пологих дахів в Україні. Галузь виробляє продукції,  основою якого є  хризотил, в середньому на 1 млрд грн на рік. Безперечно, її усунення з ринку було б вигідним для тих, хто імпортує інші покрівельні матеріали.

Водночас, за результатами епідеміологічних досліджень, які тривають 17 років,  встановлено, що показники здоров’я працюючих у вітчизняному азбестоцементному  виробництві відповідають середньостатистичним по Україні.  Серед них не виявлено жодного випадку захворювання на злоякісну мезотеліому, яка стала причиною смерті багатьох людей, які у 1970-их  роках працювали на підприємствах, що випускали азбестові вироби, основою яких був амфібол. Цей мінерал  українські виробники взагалі вже давно не використовують. А це в підсумку ще раз підтверджує, що за спробами заборони використання азбесту, основою якого є хризотил, приховуються аж ніяк не турбота про здоров’я людей, а суто комерційні інтереси. 

 Володимир НИКОНЕНКО 
для «Урядового кур’єра»