Фонд енергоефективності запустять наступного року

Як допомогти вразливим верствам населення долучитися до програм з енергоефективності житлового сектору, отже заощаджувати на платі за комунальні послуги? Цю проблему обговорювали фахівці на заході «Київські дискусії з питань енергетичної політики».

Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінськи зауважив під час дискусії, що ми увійшли в ситуацію, в якій підвищення тарифів може зумовити певні проблеми в людей, у яких немає ресурсу для сплати цих рахунків. Отже, потрібно розробити систему допомоги для найвразливішого українського населення. Це рішення має бути довгостроковим, бо орієнтуватиметься на економічну ситуацію.

В Україні уряд уже зробив кроки для підтримки незахищених верств населення. Зокрема у соціальній сфері впроваджено систему субсидій на оплату житлово-комунальних послуг і максимально спрощено механізм їх надання. У сфері стимулювання цих людей до впровадження енергоефективних заходів у житлі держава відшкодовує одержувачам субсидій 70% витрат на утеплення та заміну котлів, якщо субсидіант бере кредит на ці потреби. До речі, державні програми з енергоефективності, як зауважив «Урядовому кур’єру» голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук, стають дедалі популярнішими. Нині видають приблизно 950 кредитів на день. «А починали із 140 на місяць. Люди нам повірили», — підкреслив він.

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко розповів під час форуму, що Україна нині на стадії активного впровадження проектів з енергоефективності й відкриває європейським партнерам перспективи інвестування в ринок у сумі 55 мільярдів гривень.

За оцінками фахівців, річний потенціал ринку може сягати майже 2 мільярдів євро, у цій сфері може бути створено майже 100 тисяч робочих місць. «Ми чекаємо приходу в Україну європейських енергосервісних компаній разом з технологіями та інвестиціями в напрямку термомодернізації», — зауважив віце-прем’єр-міністр і повідомив, що Україна спільно з урядом Німеччини вже зробила перший крок до створення нового ринку енергоефективності, розробивши концепцію Фонду енергоефективності S2I, який планують запустити у наступному році.

«Євросоюз активно долучився до створення моделі Фонду енергоефективності S2I. Це фонд, який може ефективно працювати для мотивації капіталовкладень не тільки українців, а й іноземних компаній, банків, — наголосив він. — Модель фонду дасть змогу заощадити субсидії, які надає уряд на компенсацію вартості житлово-комунальних послуг. Ці субсидії можна спрямувати у фонд і використати на програми енергоефективності».

Але як відбуватиметься монетизація субсидій? Адже, наприклад, давно говорять про монетизацію пільг, однак справа виявилась не такою простою. Чи не залишиться й майбутня монетизація субсидій лише ідеєю? На це запитання «Урядового кур’єра» Геннадій Зубко відповів, що до цього потрібно йти поступово.

«Це треба пов’язувати саме з енергоефективними заходами. Згідно із законодавством про спільну сумісну власність мешканці будинку можуть приймати рішення про те, що вони визначають керуючого, вживають енергоефективні заходи. І саме в таких будинках можна буде проводити монетизацію субсидій». Також, за словами Геннадія Зубка, потрібно вирішити питання реєстру і обліку. «Адже якщо в будинку слід провести енергоефективні заходи, а там 50% мешканців отримують субсидію, а 50% сплачують повну суму за послуги, то варто створити рівні умови для всіх. Першим сигналом має стати енергоаудит будівель. Чекаємо, коли Верховна Рада ухвалить закон про енергоефективність будівель, і ми зможемо рухатися до монетизації субсидій». За словами Геннадія Зубка, енергоефективність має стати точкою відліку української економіки, як це відбулося в економіках країн Східної Європи.