У невеликому поліському селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині прізвище Боровець має більшість жителів. Засновник Української повстанської армії «Поліська Січ» Тарас Боровець, який мав псевдо Бульба, тут в особливій пошані. Про односельця, що щиро прагнув незалежності України, дітлахи в місцевій школі розкажуть вам чимало: тут є музейна кімната його імені.

Перший загін «Поліської Січі» під командуванням генерал-хорунжого Бульби-Боровця був створений 28 червня 1941 року — тож незабаром «Поліській Січі», яку сам засновник пізніше назвав «армією без держави», виповнюється 75 років. Ця армія на чолі з поліським отаманом вела боротьбу і з гітлерівцями, і з більшовиками, не підпорядковувалася жодній політичній силі й визнавала єдину законну владу — уряд УНР в екзилі на чолі з Андрієм Лівицьким. А стратегічною метою «Поліської Січі» було об’єднання в складі Української держави всіх етнічних українських земель. Мети досягти не вдалося, натомість Бульба-Боровець пройшов польські концтабори. Але вижив і змушений був емігрувати до Канади. Тож помер на чужині в 1981-му, похований у Нью-Йорку. А на малій батьківщині про яскравого представника національно-визвольного руху нагадують меморіальна дошка в Бистричах, пам’ятник у Березному та наріжний камінь на місці майбутнього пам’ятника у Рівному (дуже сподіваюся, що, незважаючи на скрутні часи, він таки з’явиться).

Цими днями до меморіалів лягають квіти від нащадків Бульби-Боровця.