СТРАТЕГІЯ. Найбільшими споживачами енергоресурсів у нашій країні є міста: тут їх споживається близько 70 відсотків.

Та допоки  більшість міськрад не мала навіть відповідного підрозділу з управління цим процесом. 

— І даремно, — каже Віктор Антоненко, заступник директора Центру правової допомоги містам  Асоціації міст України, — бо розробка власної енергетичної політики міста була і залишається основою його сталого розвитку. Тож  у кожній міськраді треба створити відповідну організаційно-виконавчу структуру, забезпечити її кадрами і технічними ресурсами.

Затим слід розробити й впровадити системи збирання та аналіз даних про споживання, транспортування та генерування енергоресурсів в межах міської громади, розробити її енергетичний план. Отже, для раціонального управління енергоресурсами необхідно запровадити повноцінну систему муніципального енергетичного менеджменту.

Знаючи достеменно поточний стан комунального господарства та інфраструктури міста, можна визначити конкретні напрямки підвищення енергоефективності та розробити програми щодо її впровадження. У середньостроковій перспективі, зауважують фахівці, це може зацікавити приватні компанії інвестувати кошти в проекти з енергоефективності та істотно зекономити кошти міського бюджету.

25 українських міст, що співпрацюють з проектом USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні»,  вже долучилися до розробки Муніципальних енергетичних планів за європейською методикою інтегрального ресурсного планування. З-поміж них — Джанкой, Львів, Євпаторія, Краматорськ, Красноперекопськ, Луцьк, Миргород, Севастополь тощо. 

Приміром, Львівська міськрада у власному  енергетичному плані, розрахованому до 2020 року,  збирається зменшити енергоспоживання на 22,4%, поліпшити cтан довкілля, зокрема знизити викиди СО2 на 20,8%, досягти у загальній структурі енергоспоживання рівня 11% відновлювальних джерел енергії, перейти до мультипаливного балансу.

Причім важливою частиною Муніципального енергетичного плану є інвестиційна програма, яка дає змогу місту залучити фінансові ресурси для реалізації проектів енергоефективності. Саме завдяки Муніципальному енергетичному плану Львів  уже отримав 20 млн євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку і понад 10 млн євро грантових коштів. Тут очікують ще один кредит від Північноєвропейської  фінансової корпорації.

Має преференції від Муніципального енергетичного плану і Євпаторія: тамтешня міськрада отримала кошти від продажу квот згідно з Кіотським протоколом і спрямувала їх на термомодернізацію муніципальних будівель.