ЕКСПОЗИЦІЇ

Виставка "Реставрація, іконопис" у Тернопільському художньому музеї, яку організувала єдиний у краї професійний художник-реставратор Юлія Демкович, демонструє ще й 13 робіт самої авторки. Щоправда, іконописцем себе вона не вважає, каже, що це радше захоплення. За основу бере вже відомі канонічні сюжети, які її зацікавили, й інтерпретує по-своєму. На виставці Юлія Демкович представила з фондів художнього музею та приватних колекцій 15 старовинних експонатів, написаних наприкінці XVІІІ - на початку XX століть. Першою реставраторка відновила ікону Пресвятої Богородиці Еліуса.

Та чи не найбільшу увагу шанувальників мистецтва зазвичай викликає ікона св. Миколая. Образ Чудотворця зацікавив Юлію тим, що написаний на початку ХХ ст., а судячи з орнаментованого тла та виконання на дереві, випливало, що створили його наприкінці XVІІІ чи на початку XІX ст. П'ять місяців реставрувала. З'ясувалося, що оригінал малювали у техніці жовткової темпери.

У позаминулому столітті ікону переписали, застосувавши вже олійні фарби. Відтак все перегрунтували, закрили позолочене тло, поміняли сюжет із постаттю святого й використали інший колір. Узагалі за часи "переінакшення" образу довелося зелений оригінальний тон змінювати спочатку на червоний, а згодом і на блакитний. Тим часом художниця запрагла радше продемонструвати всі етапи життя картини, а не дійти до первісної суті. Тому св. Миколай зображений у своєрідних "ракурсах-іпостасях" - посох тримає двома лівими руками, у третій лівій - Біблія, а от благословляє, як і годиться, правою рукою, проте аж трьома.

Микола ШОТ