Днями в Миколаєві презентували альбом художника Володимира Зебека. «Романтик моря» задумувався ще за життя творця, однак, на жаль, побачив світ за кілька місяців після його смерті.

Як розповіла завідувачка Галереєю мистецтв Чорноморського державного університету імені Петра Могили Любов Омельченко, в альбомі представлені лише «марини» Володимира Зебека: хоча він був багатогранним митцем, та саме море стало для нього тією стихією, яка постійно надихала.

Тож творча група, яка працювала над першим каталогом, обрала саме морські пейзажі.

Альбом — традиційний, у ньому  загальні відомості про художника, матеріал директора Миколаївського художнього музею ім. В.Верещагіна Сергія Рослякова і репродукції. Причому деякі з них представлені на розворотах книги, виділені фрагменти найбільш цікавих моментів окремих картин, опис картин, інші дані.

Фонд Володимира Зебека наполегливо працює  над увічненням пам’яті художника. Альбом — лише один з перших результатів такої роботи. Зібрані також етюди художника, пройшла персональна виставка, планується створення альбому, де будуть представлені маловідомі роботи.

Ті, хто побував на своєрідному вечорі пам’яті художника, згадували його як людину різнобічну, суперечливу, незвичайну, іноді незрозумілу.

Справді, складно зрозуміти людину, яка втекла на Кінбурнську косу від мирських московських принад наприкінці шіст?десятих років минулого століття. Там, у Москві, у нього було все — прекрасна сім’я, успіх і визнання, чудова майстерня з видом на Красну площу, перспектива безбідного існування.

Та  виникли в художника, як заявляв він сам, розбіжності з цивілізацією. «Не люблю я цю суєту суєт і томлення духу, — казав свого часу Володимир Євгенович. — Мені сказали, є такий острів, я одразу повернув сюди, як ніби щось поманило. Приїхав і оторопів:  побачив таку невинність, таку чистоту, і відразу зрозумів, що тільки тут зможу жити. Купив будинок за копійки, за 500 рублів. І почав писати. Для мене головне — небо, гармонія, море. Що таке жити в місті? Я  не урбаніст, щоб писати міські пейзажі. Якщо  пишу море, повинен жити з морем. Сидячи на кухні в Москві, море не напишеш». Про свої бесіди, зустрічі, прогулянки з Володимиром Зебеком розповів його давній друг Олександр Топчій. «Ми знайомі з 1985-го року, — каже Олександр Віталійович. — Щойно приїжджав на Кінбурнську косу, йшов до Зебека. Просто поспілкуватися, подивитися нові роботи, посперечатися, іноді посваритися, пофілософствувати. Зебек — людина космосу. Він зовсім по-іншому бачив світ, море, вітрила. Тому його роботи не можна сплутати ні з якими іншими». На презентації книги були продемонстровані телевізійні сюжети і фільм про митця, автором яких став Олександр Топчій.

Книга-альбом вийшла у видавництві «Шамрай» накладом 1000 примірників. Найближчим часом її можна буде придбати в магазинах міста.