Дачник Олександр на кількох сотках городу вирощує цікавинки з усього світу, від ківі до хурми й інжиру. Причому росте уся ця екзотика без жодної хімії – замість добрив і стимуляторів росту городник-експериментатор використовує… каналізаційні відходи.
До речі, замовити прочистку каналізації зручно в інтернеті. Якісні послуги асенізації, облаштування каналізації, гідродинамічна очистка, ремонт каналізаційних мереж викачування вигрібних ям, очищення озер і криниць надають досвідчені фахівці зі спеціальною технікою.
– Каналізаційні відходи використовую для компосту, – розповідає Олександр. – Регулярно кілька відер каналізаційних відходів виливаю в компостну яму, через кілька місяців отримую зріле органічне добриво. А можна харчові відходи вилити у бочку, накласти туди свіжих бур’янів, додати старого варення чи трохи дріжджів, щоб швидше перебродило. Потім усе це накриваю темною плівкою і залишаю в теплі. Влітку бочку кладу просто на сонячне місце. Тоді за тиждень-два усі каналізаційні відходи в бочці перетворяться на органічне добриво. Замість неприємного смороду такий настій набуває кислуватого запаху.
Також, за словами городника, для швидшого «дозрівання» такого біодобрива зручно використовувати спеціальні препарати – на зразок тих, які забезпечують технологію роботи біотуалету.
Одна з найулюбленіших рослин Олександра – ківі. Каже, що планує зараз біля свого будинку викорчувати виноград, а натомість висадити різні сорти ківі, яке також є ліаною. «Мої ківі набагато смачніші й ароматніші, ніж імпортні, – зізнається Олександр. – Бо дозрівають вони в мене на кущах, а не в ящиках десь на складах, і вирощую я їх без хімічних добрив».
За словами городника-аматора, можна виростити ківі вдома також з насінин тих фруктів, які купили в магазині. Однак з такого насіння вийде хіба що вазон, воно не буде морозостійким, а рослини поділятимуться на жіночі й чоловічі. Тож родити воно зможе тільки через багато років, та й то за наявності відповідної «пари».
– Також хурма родила на городі добре, але плоди не достигають – зриваю і доходять на вікні, – каже садівник-аматор. – Інжир росте, актинідії дев’ять сортів.
Придбати у садівника можна десятки цікавинок. Чоловік стверджує, що всі саджанці перевіряє і пристосовує до місцевого клімату: вирощує їх без селітри чи іншої хімії, навіть якщо листя трохи пожовкне, рослина краще адаптується.
Олександр розшукує новинки для своєї колекції екзотів постійно і замовляє саджанці звідусіль – за пагінець ягід Годжі віддав 32 євро, саджанець груші «Нессі» обійшовся у понад 400 гривень. Однак нерідко попри високу ціну екзотичні насінини не проростають, а саджанець виявляється зовсім іншою рослиною. Тому на продаж виставляє лише те, що перевірив сам.
Великим попитом, за словами городника, нині користуються його саджанці фундука «Трапезунд». Експерти агробізнесу пророкують вітчизняним аграріям, які вирощують фундук, безбідне майбутнє. Фундук «Трапезунд» є найбільш крупноплідним фундуком у світі – горішок майже сягає розмірів монети у 5 копійок. Його жирність – до 72%, вихід ядра – 60%, морозостійкість – мінус 32°С, дозрівання – ІІ декада серпня, товщина шкаралупи
Надія ТИМЧУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+