Під час Форуму видавців у Львові презентували нове видання «Роксолана: міфи та реалії» кандидата мистецтвознавства Олександри Шутко. Авторка вивчила турецьку мову, щоб ∂рунтовно дослідити загадкову постать нашої землячки Роксолани в турецьких архівах.
Роксолана — перша жінка-простолюдинка, яка підкорила серце султана Сулеймана і стала матір’ю його наступника Селіма ІІ. Її портрети малювали великі Тиціан і Веронезе, інші європейські художники. Її біографія за майже 500 років обросла численними легендами, тож у книжці «Роксолана: міфи та реалії» Олександра Шутко розвінчує деякі з них.
Для цього авторка також ознайомилася з роботами науковців різних країн, в основі яких лежить прискіпливе вивчення історичних хронік та свідчень. Завдяки цьому вдалося довести, що з рідного Рогатина в татарську неволю Роксолана потрапила маленькою дівчинкою і не могла багато пам’ятати про рідний край. Тому не була великою патріоткою, якою її намагаються представити українські письменники та кінематографісти.
Тож як українська дівчина змогла настільки високо піднестися в Османській імперії? Відомо, що мати султана Сулеймана була донькою кримського хана та черкеської принцеси. Його батько — султан Селім Явуз, змагаючись за трон із братами, відправив її разом з сином Сулейманом на три роки до Криму. Там юний Сулейман покохав доньку черкеського князя Ідара Темрюка Махідевран. Через деякий час вони переїхали до Маніси, а коли Сулейман зійшов на трон, оселилися в Стамбулі.
Тоді до султанського гарему як подарунок кримського хана Сулейманові Пишному потрапила Роксолана, якій не виповнилося й 16 років. Майже одразу дівчина стала його улюбленицею на ім’я Хюррем (усміхнена, весела). А 1621 року народила султанові первістка Мехмеда.
Народивши ще трьох синів та доньку, Роксолана стала законною дружиною Сулеймана. Це породило в народі плітки про те, що жінка — відьма, яка причарувала могутнього правителя. Насправді її чари полягали в бажанні вивчати східні мови, письмо та Коран. Згодом вона почала писати староосманською розкішні любовні листи Сулейману, який більшу частину життя провів у військових походах, і навіть вірші — вони теж наведені у книжці. Саме за кмітливість та поетичний талант султан і покохав цю чарівну жінку, адже й сам був поетом. Як наслідок, Роксолана мала змогу щодня затребувати із султанської скарбниці 2 тисячі акче (майже 6 тисяч доларів). Ця платня зберігалася за нею до самої смерті. Роксолана будувала мечеті, хамами, школи, їдальні та лікарні для бідних. Тому турки називають її великою благодійницею.
Подібного статусу в османів набула й інша українка Надія (Хатідже Турхан), про яку також розповідає авторка книжки. У 1642 році вона народила Ібрагімові І первістка Мехмета, який уже в 6 років став султаном. Упродовж трьох років вона боролася за право бути його регентом. Після своєї перемоги в 1651-му перейнялася державними справами, будувала фортеці, мечеті й мавзолей, у якому її й поховали 1683 року.
До цього Хатідже Турхан встигла відвідати рідні землі на Поділлі, про що також можна прочитати на сторінках видання «Роксолана: міфи та реалії». Письменниця повернула з небуття й імена інших українок, які побували в гаремах султанів та залишили чималий слід в історії Османської імперії. Тож книжка зацікавить не лише любителів історії, а й професіоналів.
Олександра ТИМОЩУК
для «Урядового кур’єра»