Дедалі важче стає волонтерам збирати допомогу для бійців АТО. Люди зневірилися, матеріальна скрута дається взнаки. Але все ж не безнадійно. Є небайдужі люди, є підприємства, навчальні заклади, які продовжують допомагати.

До речі, за словами волонтерів, багато в чому допомагає їм мережа Інтернет. Саме через соцмережі, звернення на відповідних сайтах люди часто дізнаються про конкретні потреби військових. До речі, вигідно користуватися Інтернетом пропонує http://www.lanet.ua/. Наразі тут діє акція – охочі підключити Інтернет та кабельне ТБ отримують 50 % знижки на цілий рік користування послугами. Розмір щомісячної абонплати складатиме 89 гривень замість 179 гривень. Провайдер «Ланет» надає клієнтам також інші бонуси і додаткові послуги.

– Коли о третій ночі дзвонять з передової і кажуть, що дуже холодно, то стомленість щезає миттєво, – розповідає волонтерка з Буковини Лілія. – Я піднімаю людей, пояснюю, що варто допомагати. І люди відгукуються. Нещодавно перешивали подушки «усім миром». Одні почистили, другі перешили, звідусіль поздирали наволочки, що були у використанні. Бо нові дуже дорого коштують. Отак оновили 20 подушок і відправили. Через кілька днів дізналися, що вони приїхали до військового госпіталю, який розташований у місті Курахово, що на Донеччині.

– Як розпочалася війна ми починали з пошуку білої тканини на маскувальні сітки, – пригадує пані Лілія. – Ходили весільними салонами, медичними закладами, старі халати збирали. Коли у наш госпіталь привезли перших поранених, то вже наступними днями я була з торбою харчів у госпіталі, на свята подарунки приготували. Тоді масово допомагали люди. Тепер трохи інакше, але ми всім вдячні. Навіть за найменші пожертви. Люди приносять хто що може, усе потрібно. Один зарядку до мобільного телефону, гвинтовий ключ, робочі рукавиці, інший сало з холодильника приніс, калач. Люди наші щирі, людяні.

Показали по телевізору як хлопці розтирають у руках і жадібно вдихають аромат кропу. Тож передали туди розсаду зелені, помідорів. Набридли їм макарони, тож передали крупи.

Підприємства допомагають, хто чим може. На тепловізор збирали волонтери гроші кілька місяців. Дуже зросли ціни. Якщо на початку війни тепловізори коштували 40-50 тисяч гривень, то тепер 80. Та вдалося зібрати і тепловізор придбати.

 

Сергій ПРОДАНЧУК
для «Урядового кур’єра»