Серед найголовніших побажань на 2017 рік черкащани висловили й таке: терміново завершити реконструкцію обласного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка. Знищена вогнем ще влітку 2015-го його будівля в самому центрі міста й досі зяє чорними проваллями вікон, дах обвалився. Замість актової зали на 600 місць залишилися цегляні стіни, немає дверей, балконів, підлоги. Ремонтні роботи затягуються на невизначений строк. Хоч представники влади неодноразово обіцяли завершити їх ще до кінця 2016-го. Нині будівельники намагаються замінити частини даху над сценою та докладають цеглу до рівня металевих ферм над глядацькою залою. Триває процес заміни вікон.
Однак роботи йдуть як мокре горить. Приміщення знову засипане снігом. Уже другу зиму поспіль. Але обіцянки місцевих владців, що ще до зими 2016 року в театрі будуть і дах, і вікна, замело снігом, як і саме зруйноване приміщення. Навесні нинішнього року вже мали б розпочинати внутрішні роботи, облаштування фасаду. Та де там! Казав пан, кожух дам, та слово його тепле…
— Роботи на відбудові театру тривають занадто довго, — бідкається актор Олександр Гуменний, голова благодійного фонду «Черкаський драмтеатр». — Однак уже другу зиму наш театр зустрічає без даху...
На відбудову приміщення торік було спрямовано понад 16 мільйонів гривень. З них 5 мільйонів зі свого бюджету надало місто Черкаси. Але, як вважає міський голова Анатолій Бондаренко, підрядник, який ремонтує драмтеатр, взяв на себе непосильний тягар і не мав необхідних ресурсів, аби впоратися з роботами вчасно.
Недавно перебіг робіт на цьому об’єкті обговорювали в облдержадміністрації. З’ясувалося, що дах не змогли своєчасно накрити, бо не було можливості підйомному крану під’їхати до драмтеатру через розміщений поряд квітковий павільйон. Уже не один тиждень підрядники намагаються досягти компромісу з власниками павільйону. На переконання начальника управління культури та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації Олега Островського, квітковий павільйон поблизу драматичного театру дуже заважає ремонтним роботам. Крім того, це місце варто було б звільнити й через загрозу здоров’ю та життю продавців квітів, оскільки павільйон розташований надто близько до будівництва. Перед новим роком його навіть почали зносити. Але так і не закінчили…
Одне слово, поки чиновники та будівельники шукають крайнього, будівлю засипають сніги, заливають дощі. Чи побачимо свій осередок культури відремонтованим уже нинішнього року — поки що ніхто не знає.