У галереї народного мистецтва в Черкасах відкрилася виставка відомої в місті народної майстрині Тетяни Дубовець, яка нещодавно побувала на виставці кераміки в Опішні на Полтавщині. Вишивальницю настільки надихнула творчість колег-керамістів, що вона перенесла мотиви опішнянського розпису на свої роботи — вишиті жіночі хустки. Квіткові орнаменти — характерна особливість опішнянської кераміки, яку черкаська майстриня органічно передала в іншому виді народного мистецтва.

Хустки відомі в українському народному одязі із другої половини XIX століття. У побуті заможного селянства і міщан особливо цінували шовкові і вовняні хустки. Їх дбайливо зберігали у скринях як родинну реліквію і передавали з покоління в покоління. Вони були подарунками, невід’ємними атрибутами народного весільного обряду. На сватанні на знак згоди молода подавала рушники старостам, мамі — хустку, а батькові — сорочку. Зазвичай у саму хустку використовували під час обряду покривання. За допомогою хустини молоду випроводжали на село, запрошувати рід близьких на весілля. Після церковного шлюбу молодих заводили у хату за допомогою хустини. Ще й нині досить поширена традиція зв’язувати руки молодим або під час сватання чи вінчання червоною хусткою, «щоб були до пари не на рік, а на вік».

Так на початку XX ст. хустка у весільній обрядовості перебрала на себе цілий ряд функцій: знакову, магічну, оберегову, які у попередні роки виконували інші головні убори. Тому хустка посіла поважне місце у повсякденному побуті. Тетяна Дубовець уже багато років досліджує й відроджує традиційну народну хустку. Чимало допомагають у цьому вивчення зразків народної творчості у селах Чорнобаївського району. Багато цікавого матеріалу знайшла в фондах Черкаського краєзнавчого музею. Хустки черкащанки Тетяни Дубовець, зауважують мистецтвознавці, — швидше окраса вбрання, а не головний убір. Вдивляючись у візерунки, щоразу помічаєш, як на кожній хустці проглядаються мотиви традицій та обрядовості.

— Розвиваючи українську народну традицію, Тетяна вдихнула нове життя в хусткові орнаменти, — наголосила під час відкриття виставки етнограф Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Наумчук. — Разом із нашими фахівцями вона започаткувала новий цікавий проект «Від традиції до сучасного стилю».