Мінприроди забирає в Буковини експлуатаційні ліси, а місцева влада у вус не дме

Українське товариство охорони птахів із розмахом хазяйнує на землях Буковини. Не питаючи думки територіальних громад та Чернівецької облдержадміністрації як розпорядника земель лісогосподарського призначення, столичні орнітологи спрямували на Міністерство екології та природних ресурсів клопотання вилучити в буковинських лісгоспів 35,7 тисячі гектарів лісу і передати їх місцевим національно-природним паркам.

Міністерство, ясна річ, прийняло такий щедрий дарунок, який забезпечує йому статус суб’єкта власності на цінні земельні ділянки, де зелень густо шурхотить у прямому й переносному значенні. Тож департамент екології та туризму Чернівецької облдержадміністрації отримав вказівку розширити межі природних парків за рахунок величезних лісових масивів, де понад два століття буковинці ведуть лісозаготівлю, а київські фахівці несподівано відшукали десятки тисяч гектарів ялинових і букових пралісів, куди нібито ще не ступала нога лісоруба.

Приміром, за проектами екологів, Путильський держлісгосп, який формує бюджет високогірної Путильщини, втрачає половину своїх лісових площ. Виконуючий обов’язки начальника обласного управління лісового господарства Роман Череватий ледь стримує емоції, зазначаючи, що думка лісівників не цікавить членів робочих комісій, у яких біологи з подачі орнітологів креслять нові лісові карти.

У цих комісіях взагалі немає представників місцевої влади. Хоч зміна власника і користувача великого масиву земель лісогосподарського призначення, які виводять з виробничої сфери у наукову, позначиться зменшенням дохідної частини місцевих скарбниць і скороченням робочих місць. Щоправда, Вижницька райдержадміністрація делегувала до пташників директора місцевого форелевого заводу вирішувати долю лісів району. Економічно-соціальну доцільність проекту ніхто не з’ясував. Керівництво облдержадміністрації запевняє, що взагалі нічого не чуло про наміри Мінприроди масштабно перекроїти земельну і промислову карту області.

— До чого економіка, коли йдеться про наукове вивчення унікальних природних куточків Карпат і виконання вказівки Євросоюзу істотно збільшити в Україні показник заповідності? — дивується заступник директора з наукової роботи НПП «Черемоський» Андрій Юзик.

— Ліс потребує догляду, охорони, але, як переконує досвід, парки забезпечити цього не в змозі, — каже Роман Череватий. — Зате під пишномовні заяви про збереження природного розмаїття в лісах природно-заповідного фонду триває масштабна легальна і нелегальна лісозаготівля, щорічні обсяги якої дорівнюють госпрозрахункові лісосіки одного з найбільших наших лісництв.

Більшість порушених обласною прокуратурою кримінальних справ за фактами незаконних рубок стосується якраз національно-природних парків, які перебувають у прямому підпорядкуванні Міністерства екології та природних ресурсів. Лісівників і громадськість краю цікавить також питання, куди зникли призначені для лісорозведення цілі плантації елітних дерев високоцінних порід, що опинилися у віданні місцевих НПП у перші хвилі їх територіального збагачення.

На територіях держлісгоспів здавна успішно існують заповідні території. Приміром, Сторожинецький лісгосп сформував і доглядає зоологічний заказник «Зубровиця», а Берегометський і Путильський держлісгоспи, оберігаючи «Лопушнянські водограї» та «Скелі Кінашки», розвивають довкола них туристські маршрути.