Заголовок точно передає дух і настрої «Українського простору» — першої для нашого міста всеукраїнської виставки художників, що триває в Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. Вона працюватиме до 10 cерпня.
Куратор мистецького заходу, в якому беруть участь 18 майстрів та майстринь з восьми українських міст (Києва і Львова, Одеси й Чернігова, Кам’янця-Подільського і Кременчука, Білої Церкви й Харкова), — наш колега Святослав Подлевський, художник та історик. Виставка стала логічним підсумком унікального мистецького проєкту «Спільний простір», мета якого — пошук спільного серед розмаїття індивідуальностей українських митців нашого часу.
У фоє мистецького центру гостей зустрічає велике полотно Ольги Гриценко (Кременчук) «Тихі води глибокі», що, на мій погляд, чудово ілюструє весняні настрої й почування Володька, головного героя автобіографічної повісті Уласа Самчука «Куди тече та річка» (першої частини трилогії «Волинь»), дія якої відбувається перед Першою світовою війною. Дивовижно, проте спеціальна техніка, яку застосувала авторка картини, дає змогу милуватися нею в темряві. Як не пригадати тут Фридерика Шопена, який навіть у гостях просив вимкнути світло, коли грав свої полонези й ноктюрни.
У блакитній залі зачаровують два полотна чернігівської художниці Надії Мартиненко із серії «Сюжети з минулого», таємницю створення яких заховано у майстерній обробці пожовклих фото наших прабабусь. А для нас оживають слова пісень «Несе Галя воду» та «Мені ворожка ворожила» у неперевершеному виконанні тріо Мареничів.
Експозиція демонструє, що суспільство, соціокультурні шари, міста й регіони — не щось монолітне. Кожен народ — це міріади мікросвітів-індивідів, які існують у контексті професій, політичних уподобань, релігій. Але цей загал об’єднує єдиний простір країни.
Валерій ПОМАЗ,
бібліограф Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+