Протидія пропаганді зворотною пропагандою — не найефективніший шлях, так само, як не завжди ефективною може бути імплементація нових законодавчих актів. Про це повідомила журналістам Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Дуня Міятович на брифінгу, коментуючи експертні висновки й рекомендації, розроблені її офісом, до проекту Концепції інформаційної безпеки України.

«Натомість ми вважаємо за доцільне ефективне застосування вже наявних законодавчих актів. Також в аналізі зазначаємо: критично важливе те, щоб органи державної влади утримувалися від будь-якого втручання у створення медійного контенту. Ми готові постійно й активно долучатися до роботи над цією та подальшими ініціативами, спрямованими на поліпшення медійного середовища», — додала Дуня Міятович, що спілкувалася зі свого офіса у Відні за допомогою відеоконференцзв’язку.

За її словами, над юридичним аналізом документа та висновками працювала провідний експерт у галузі інформаційного законодавства доктор Катрін Ньюман-Меткалф, яка очолює кафедру права й технологій Талліннської школи права. «Рекомендації розроблено на основі кращих стандартів. Головний принцип — дотримання свободи слова для ЗМІ», — запевнила Дуня Міятович.

Гармонізувати рекомендації офіса ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації з кінцевим варіантом концепції Міністерству інформаційної політики допомагатиме Координатор проектів ОБСЄ в Україні, повідомив його старший співробітник Джеффрі Ерліх. За його словами, заплановано три напрями допомоги: експертна із залученням провідних знавців у галузі інформаційної політики, підтримка у проведенні чотирьох зустрічей з обговорень у Києві та регіонах, організація міжнародної конференції на тему протидії пропаганді. Крім того, старший співробітник Координатора ОБСЄ пообіцяв, що вони надаватимуть допомогу через тренінги представників прес-служб і підтримуватимуть реформування прес-служб державних органів.

«Ключовими є зміни до чинних законів, щоб знайти баланс між свободою слова та інформаційною безпекою. Ця співпраця дасть змогу у вересні вийти з узгодженим документом між третім сектором, юристами, політиками, міжнародними експертами, в чому нам активно сприяє ОБСЄ. Саме з їхньою допомогою ми зможемо у вересні презентувати ці напрацювання», — сказав міністр інформаційної політики Юрій Стець. Посадовець нагадав, що Концепція інформаційної безпеки — це рамковий документ, рекомендації, які розробили експерти. Ці напрацювання, а також ті, що їх міжнародні експерти нададуть після обговорення в регіонах країни і проведення міжнародної конференції, ляжуть в основу документів, які Мінінформполітики зобов’язує розробити. За словами міністра, «ми не маємо заплющувати очі на інформаційну агресію проти України, проте виписати всю термінологію так, щоб це не мало жодного стосунку до утисків і цензури, ми повинні. Й розраховуємо саме на юридичну допомогу щодо правильно виписаних термінів». 

Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»