У Дніпрі з успіхом пройшов фестиваль творчості людей з інвалідністю. Посланці з усієї України прибули до міста на березі Дніпра. Усе, що тут відбувалося, корисно та повчально не тільки для осіб з інвалідністю. Досвід об’єднання громадян на чолі з Тетяною Шелюг настільки ексклюзивний, наскільки гідний запозичення.

Усе те, що робить місцеве об’єднання на чолі з Тетяною Шелюг, потребує узагальнення. Тетяна Дмитрівна насамперед висловлює вдячність усім, хто вкотре вийшов до рампи, аби надихнути людей,  які не можуть вийти за поріг. Радіє за тих, хто вперше тут успішно працював, і запрошує приїхати знову, адже крок до творчості — це крок до життя.

Автор і виконавець твору «За життя» Володимир Турій дуже просто пояснив свій потяг до мистецтва: мовляв, доки не втратиш, не знайдеш. Саме втрата зумовила його подальший творчий шлях і вихід в інше життя. Особи з інвалідністю, які грали на сцені, співали чи танцювали, впевнено кажуть: «Ми вийшли до рампи, щоб викликати інших бодай за поріг!»

По-різному, але як однодумці, говорили про це отець Андрій, вікарій Дніпропетровської єпархії Української православної церкви, головний спеціаліст гуманітарного управління обласної ради Тетяна Кудря, представник секретаріату Національної асамблеї людей з інвалідністю України Олександр Фадєєв. Щиро вітав присутніх соліст театру опери та балету Олександр Прокопенко, чиє мистецтво стало планкою, до якої треба підніматися.

Журі на чолі з Луїзою Ріпною було дуже складно під час відбіркового туру віддавати перевагу кращим із кращих. Багато слів подяки пролунало на адресу різних людей, які зробили цей захід можливим. Однак головні слова поваги й уваги зібрали на свою адресу люди, які вийшли на сцену театру імені Горького.

 Мрію про подальшу участь у наступних фестивалях майстрів виконання танців на візках, які героїчно долають не тільки сценічні випробування, а й щоденні побутові, які починаються за порогом квартири. Адже саме візочникам не обійтися без волонтерів навіть на спеціальних заходах.

Наталія АБРОСИМОВА
для «Урядового кур’єра»