У селі Гюнівка Великобілозерського району Запорізької області відбулась урочиста церемонія перепоховання дев’ятнадцятьох радянських воїнів, які загинули у січні 1944 року під час визволення села та штурму Нікопольського плацдарму — останнього оплоту нацистських окупантів на лівому березі Дніпра.

Уклонитися захисникам прийшли школярі, військовослужбовці Національної гвардії України, учасники АТО, вихованці козацької школи джур міста Енергодара. Відшукали останки героїв пошуковці загону «Рубіж» під керівництвом Олександра Маковія.

На жаль, встановлено імена лише двох із них: уродженця села Марфопіль Гуляйпільського району Євдокима Федоровича Балака, 1905 року народження, і жителя Мордовії Петра Олександровича Дорожкіна, 1923 року народження. Про одного бійця відомо, що він родом з Узбекистану. Інші назавжди залишаться у нашій пам’яті безіменними, але не забутими героями.

Нині, у часи боротьби за свободу та незалежність України, пам’ять та любов до Батьківщини єднають різні покоління захисників, а запорука перемоги над агресором — глибока духовна єдність та консолідація суспільства. Зі словами щирої подяки та скорботи по жертвах війни до присутніх звернулися представники місцевої громади, районної та обласної влади.

Попрощатися з рідними приїхали онуки Євдокима Балака Валентина й Олександр Шевченки, правнук та праправнук, сестра Петра Дорожкіна Людмила Матросова. Командир пошукового загону «Вотан» Ріфат Гейченко передав їм знайдені особисті речі солдатів — почорнілі з роками листи з дому, червоноармійські книжки, записнички.

Відбулася панахида по загиблих, яку провів ієрей Олександр. Героїв ушанували хвилиною мовчання й військовим салютом, до братської могили поклали вінки і квіти.

За словами керівника Асоціації пошукових загонів Запорізької області Володимира Смердова, активісти відшукали та перепоховали понад 4700 червоноармійців. Однак роботи ще  багато, адже лише на території Василівського, Великобілозерського та Кам’янсько-Дніпровського районів зниклими безвісти вважають понад 30 тисяч військових.