Володимир ЗІНЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Те, що залишила у спадок попередня влада, ще довго даватиметься взнаки як на загальнодержавному рівні, так і в бізнесовому середовищі. Щодо останнього, то корпоративні конфлікти, які останнім часом знаходять своє відображення у ЗМІ, були закладені ще за часів Януковича.

Як відомо, досягти динамічного розвитку пасажирських авіаперевезень практично неможливо без належного наземного обслуговування — починаючи від інфраструктури аеропорту і закінчуючи бортовим харчуванням пасажирів. Тому хендлінгові компанії це свого роду візитка, яка відображає рівень розвитку послуг в аеропортах, від якості їхньої роботи досить часто залежать і враження, що формують у свідомості людей імідж тієї чи іншої країни.

В Україні тривалий час хендлінгові послуги надавало ТОВ «Інтеравіа» — дочірнє підприємство Міжнародних авіаліній України (МАУ). Створене воно було з нуля і за роки своєї роботи зуміло завоювати довіру як вітчизняних, так і зарубіжних авіакомпаній. Тож немає нічого дивного в тому, що відома швейцарська компанія Swissport International Ltd., яка надає хендлінгові послуги в багатьох аеропортах світу, зацікавилась ТОВ «Інтеравіа». Наслідком цього зацікавлення стало те, що у 2006 році Фонд держмайна України підписав договір з представниками швейцарської компанії про продаж 70,6% цього дочірнього підприємства МАУ. А частка — 29,4% — залишилася за МАУ. Робилося це, очевидно, з прицілом на те, що європейська компанія з відомим брендом поділиться досвідом та допоможе фінансово вивести хендлінговий бізнес в Україні на світовий рівень.

Але недарма в народі кажуть, що добрими намірами встелена дорога в пекло. Бо, як стало відомо згодом, Swissport International Ltd. не поспішала вкладати кошти в розкручування новоствореної компанії, яка отримала назву ТОВ «Свісспорт Україна». Тривалий час єдиною інвестицією було 24 тисячі гривень, які швейцарські співвласники внесли в статутний капітал українського оператора. Водночас МАУ примусили підписати договір про хендлінгові послуги за ціною, що суттєво перевищувала ринкову. І доки значним пакетом акцій МАУ володіла держава, ніхто не цікавився тим, наскільки поліпшилися послуги в українських аеропортах та чи співрозмірна їхня якість із ціною.

Однак, після того як у 2011 році держава продала свій пакет акцій, нові власники МАУ детально проаналізували комерційні угоди компанії. Було висунуто пропозицію — переглянути вищезгаданий контракт, продовжити термін його дії, але на суто ринкових умовах. Проте від цього швейцарці відмовились і грали в мовчанку, доки МАУ не провели тендер, переможцем якого стала інша хендлінгова компанія.

У відповідь старший віце-президент компанії Swissport International Ltd. Марк Скіннер заявив, що наслідком припинення Міжнародними авіалініями України співробітництва, стане «розмивання» швейцарською компанією частки МАУ в ТОВ «Свісспорт Україна». А далі цю заяву почали втілювати на практиці — 6 березня 2012 року було проведено позачергові збори, на яких Swissport International Ltd. проголосувала своїми 70,6% голосів за збільшення статутного капіталу ТОВ «Свісспорт Україна», нехтуючи при цьому навіть вимогами договору та статуту товариства. Бо для того, щоб збільшити статутний капітал, необхідно одержати підтримку не менше 75% голосів співвласників. Швейцарська ж сторона не могла їх отримати хоча б тому, що український співвласник, якому належить майже тридцятивідсоткова частка в ТОВ, був категорично проти збільшення статутного фонду.

Окрім того, порушення зобов’язань, закріплених статутом та договором учасників, мало ще один наслідок для сторони, яка на це пішла — вона повинна продати свою частку другому співвласнику ТОВ «Свісспорт Україна». На підставі цих, чітко зафіксованих статутом та договором зобов’язань, 22 травня 2012 року авіакомпанія МАУ направила Swissport International Ltd. повідомлення, що має намір скористатися правом на купівлю частки швейцарської компанії у «Свісспорт Україна». Однак керівництво швейцарської компанії на це звернення не відреагувало. Тому Міжнародним авіалініям України не залишалося нічого іншого як звернутися до суду. Господарський суд Києва 26 жовтня 2012 року виніс рішення, яким визнав за МАУ право власності на частку 70,6% ТОВ «Свісспорт Україна». Апеляційний суд залишив рішення Господарського суду в силі.

У зв’язку з цим виникають запитання: чому Swissport International Ltd. свідомо йшов на порушення законних інтересів українських партнерів і на що він сподівався? Як стало зрозуміло пізніше, ставку, очевидно, було зроблено на адмінресурс, а точніше на високопосадовців попередньої влади. Саме після того, як до розв’язання проблем швейцарців долучився всім відомий Сергій Арбузов, зазначає  УНІАН, Вищий господарський суд України на початку жовтня минулого року раптом скасував  рішення апеляційної інстанції і відправив справу на повторний розгляд у суд першої інстанції. А сполучною ланкою між швейцарською компаніє і «сім’єю», членом якої був Арбузов, експерти вважають одеських бізнесменів Кауфмана і Грановського, які тісно співпрацювали  з родиною колишнього президента. Тож, враховуючи тиск, під яким перебували суди в недалекому минулому, змусити їх ухвалити «правильне» рішення для попередньої влади було щонайпростіше.

На щастя, нині інші часи, і суди мають змогу приймати рішення, керуючись виключно законами, а не зазначаючи адміністративного тиску. Отже, є сенс очікувати на об’єктивний розгляд цього корпоративного конфлікту в судах.