Понад три століття рід князів Вишневецьких творив історію України. Як, зрештою, і Європи. Дмитро Вишневецький ще добре відомий під іменем Байди. З ним пов’язана доба виникнення Запорозької Січі. Михайло-Серватій, якому судилося стати останнім із Вишневецьких, був одним з провідних діячів просвітництва в Україні. Він започаткував у резиденції книгозбірню, яку вважали однією з найбільших приватних бібліотек Європи ХVІІІ ст. Звісно, кожен із представників цієї елітної родини залишив у національній історії особливий слід: хтось — світлий, а хтось, навпаки, став, кажучи словами гетьмана Богдана Хмельницького, лютим ворогом козаччини.
Одначе всі вони вийшли-вилетіли у світи з одного гнізда, яке звили у селищі Вишнівець, що на Тернопільщині. Від назви цього населеного пункту отримали і прізвище. А ще залишили нащадкам палац.
Нині ця пам’ятка архітектури та історії перебуває у віданні Національного заповідника «Замки Тернопілля». Недавно в палаці відкрили нову залу, а разом з нею — й експозицію старовинних меблів і портретів.
Науковий співробітник заповідника Любов Шиян зазначає, що відновлення палацових інтер’єрів дасть змогу не лише розкрити цілісний характер пам’ятки, а й надати їй меморіальних рис, пов’язаних із визначними особистостями та важливими подіями національної історії. Меблі, звісно, теж додають художності в оздобленні приміщення, а з погляду історії слугують ще й наочністю побутових традицій, технічних можливостей певної епохи.
Щоправда, старовинні меблі, які виставили у палаці, не належали Вишневецьким, вони — з фондів інших музеїв. А переважну частину колекції живопису палацу становили портрети рідних і представників споріднених родів, відомих тогочасних польських та європейських політиків. У новій залі виставили копії портретів короля Речі Посполитої Михайла Вишневецького, великого коронного гетьмана Димитрія-Єжи Вишневецького та останнього з династії — Михайла-Серватія Вишневецького, канцлера Великого князівства Литовського.
Виставка у Вишнівці дає змогу туристам доторкнутися до кількох століть, скласти певне враження не лише про історичні постаті, а й їхній побут. Нещодавно Любові Шиян вдалося знайти у фондах Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського інвентар палацу, датований 1761 роком. Це опис речей, які були в кожній залі. У приписі зазначено, звідки привезли меблеві та килимові вироби, тканини. На основі цього Любов Миколаївна припускає, що такі предмети майстри виготовляли безпосередньо у приміщеннях при палаці. Зате достеменно відомо, що, крім турецьких і перських, у палаці розстеляли й вовняні килими, які ткали у селі Дзвиняча неподалік Вишнівця.
Посуд, столове начиння, інші предмети також не можуть не зацікавити. Скажімо, срібні речі в той час почали витісняти кришталь і порцеляна. Повідомляється й про ложки та виделки з бурштину.
Після ознайомлення з інвентарем Любов Шиян дійшла висновку, що палац Вишневецьких виконував не лише господарську, адміністративну, соціальну функції, а й поширював нові естетичні смаки, європейські тенденції в мистецтві та культурі.
Ми в Google+