Співпраця України з Північноатлантичним альянсом відбувається не лише в полі військової взаємодії, тому що НАТО є військово-політичним союзом. Про це заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час офіційної церемонії відкриття другої фази проекту Трастового фонду НАТО із захоронення радіоактивних джерел в Україні.

«Принципово важливим є те, що НАТО допомагає нам очистити ті території, які було забруднено внаслідок недалекоглядної політики Радянського Союзу, коли влада не дбала ні про здоров’я населення, ні про екологічну ситуацію і не турбувалася про те, що станеться з прийдешніми поколіннями», — сказала урядовець. Безпечне поводження з радіоактивними відходами — питання національної безпеки не лише для України, а й для решти держав світу. Це питання світового масштабу, і воно виходить далеко за межі України, повідомляє служба віце-прем’єр-міністра.

На початковому етапі створення Трастового фонду НАТО із захоронення радіоактивних джерел в Україні йшлося про шість об`єктів: Вакуленчук, Цибулеве, Делятин, Багерове, Феодосія-13 і Донецький казенний завод. На їхній території у період між 1960 і 1990 роками збройними силами колишнього СРСР у спеціалізованих сховищах (могильниках) було захоронено радіоактивні відходи, утворені внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР. Для ліквідації цих могильників радіоактивних відходів, зменшення їх негативного впливу на довкілля і населення та приведення території об’єктів до екологічно безпечного стану Україна звернулася до НАТО по допомогу.

«На жаль, об’єкти Багерове, Федосія-13 і Донецький казенний завод нині — на окупованих Російською Федерацією територіях, і нас не можуть не турбувати питання безпечності цих об`єктів, — підкреслила урядовець. — Це має бути принциповим безпековим питанням на порядку денному МАГАТЕ, відповідних інституцій ООН, Європейської Комісії, НАТО, ОБСЄ — тобто тих організацій, які так чи інакше займаються питанням глобальної безпеки».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»