Нині, коли в Україні олігархи розподілили між собою обленерго й дозволяють собі вимикати світло, коли їм заманеться, звичайно що замислюєшся: а чи не нашкребти трішки грошей на придбання власної портативної електростанції? Невеличкої, але ефективної, економічно малозатратної, зручної у користуванні. Особливо, вона потрібна тим, хто живе за містом або подалі в степу чи горах. Насолоджуйся тоді життям, а витребеньки будь-якого олігарха, мяко кажучи, по барабану.

У тому я переконався сам, коли влітку побував у Чорногорі, майже під самісінькою Говерлою. В одному з лісництв з житловими приміщеннями і допоміжними будівлями побачив та оцінив результат роботи портативної електростанції. Уявіть себе на високогір'ї, посеред духмяних пахощів незайманої цивілізацією тихої-тихої верховинської ночі, куди, можна сказати, тільки ведмідь пошту носить, є безперебійне постачання електроенергії! Й усе завдяки дизельному генератору 14 DEUTZ S, що споживає мінімально солярки і має номінальну потужність 13.8 кВA / 11 кВт.

Лісничий не міг мені нахвалитися придбаним шумоглушником «дизель». Чудо-агрегат, каже, не лише доставили мені хто-зна куди, сюди в Чорногору, а й самі як слід заправили агрегат, запустили двигун, навчили, як правильно користуватися, підключили до електромережі. Генератор дуже тихо працює, не надто ж його й чутно. Палива багато не "їсть", споживає так собі – 3,2 літра на годину. Можна миритись.

У садибі лісництва - надворі, у стайні, в хліві, господарських повітках і лазні є світло вдень і вночі. Працюють будь-які електроприлади, навіть можна користуватися Інтернетом. І зарядити мобілку можна заввиграшки. Зауважте, усе це відбувається на висоті 1700 метрів над рівнем моря. Лафа неймовірна. Й чхає той лісничий з високогір’я на доморослих наших олігархів з великою охотою. Бо незалежний від них.

Богдан ХРИСТИЧ
для «Урядового кур’єра»