Внутрішні паспорти українців застарілі. На часі — модернізація ідентифікаційних документів на вимогу ЄС. Відповідний законопроект №3224 підготовлено до ухвалення у другому читанні. Чого слід чекати українцям від його запровадження?

У західних країнах переважно діють посвідчення особи та ідентифікаційні картки — вони сучасніші й надійніше захищені, ніж традиційні паперові книжечки, якими користуються громадяни України. Проте запровадження сучасних посвідчень особи — задоволення не з дешевих. Адже вартість однієї точки для прийому заявок на цифрові паспорти, за даними Державної міграційної служби України, понад 300 тисяч гривень. Тож на повномасштабну модернізацію слід витратити сотні мільйонів гривень.

Проте певні кроки вже зроблено — уряд на закупівлю такого обладнання витратив із держбюджету понад 200 мільйонів гривень. Але ДМС не квапиться передавати його для обслуговування громадян у центри надання адмінпослуг, що працюють в усіх регіонах України. Тож це може відчутно уповільнити запровадження цифрових ідентифікаційних карток.

Натомість безпосередньо заміна документів може спричинити додаткові незручності. Адже інформацію про реєстрацію місця проживання в цифровому документі вписують тільки на його безконтактний електронний носій. Тому, аби надати її, приміром, під час виборів або в банку, на прийомі у лікаря чи нотаріуса, доведеться додатково пред’являти довідку з ДМС щодо прописки.

Про процедуру її отримання та термін дії у паспортному законопроекті №3224 не йдеться. Та й вона не розв’яже проблеми копіювання цифрового ідентифікаційного документа. Це можна здійснити лише за наявності відповідного пристрою. Як за його відсутності орган місцевого самоврядування реєструватиме місце проживання — зрозуміти складно.

Стосовно оплати за цифрові ідентифікаційні документи, то вона також залишиться непрозорою і залежною від суб’єкта господарювання. Адже паспортним законопроектом передбачено кілька платежів, які визначають Кабмін і виробник паспортів (поліграфкомбінат «Україна»). Законопроект передбачає надати офіційний статус підготовки до друку документів посереднику — держпідприємству «Документ».

— Нині за його послуги під час оформлення закордонного паспорта додатково слід заплатити 350 грн. Але це є порушенням Закону «Про адміністративні послуги», який забороняє роботу суб’єктів господарювання з адміністративними послугами (мається на увазі ДП «Документ») та вимагає, щоб плату за кожну адмінпослугу було визначено у законі одним платежем, — зазначає експерт Центру політико-правових реформ з публічної адміністрації Віктор Тимощук.

Попри це, такі норми містяться у паспортному законопроекті. Тож у разі його ухвалення українцям доведеться переплачувати за отримання нових цифрових документів.

Олександра ШУТКО
  для «Урядового кур’єра»