Чи можна було уникнути обвалу будинку, що стався у столиці на проспекті Червонозоряному, 14 внаслідок зсуву підпірної стінки в ніч на 1 грудня? Тоді із квартир тимчасово відселили понад 80 мешканців.

Руйнування фасаду будинку — не поодинокий випадок. Фахові будівельники, обізнані з історією і проблематикою галузі, можуть розповісти про багато обвалів будівельних конструкцій у ФРН, Франції, Японії, Латвії, Росії, інших країнах. Руйнування інженерних будівель і їх складових нерідко спричиняють структурні зміни композиційних матеріалів. А вони спричинені навантаженнями, які виникають під час експлуатації. Про це «Урядовому кур’єру» розповів академік Академії будівництва України Леонід Покровський, зауваживши, що катастрофи на Червонозоряному проспекті можна було б уникнути, якби міська влада скористалася напрацюваннями науковців, спрямованими на запобігання подібним катастрофам.

— Ходити далеко не треба — це наші українські розробки. Науковці відділення «Міське будівництво» Академії будівництва України доктори фізико-математичних наук Василь Мостовий і Сергій Мостовий розробили оригінальний метод динамічного моніторингу інженерних і природних об’єктів. Динамічний моніторинг будівельних конструкцій дає змогу прогнозувати стан як того чи іншого об’єкта загалом, так і його складових. Відсутність такого моніторингу може призвести до катастрофічних наслідків. Це й сталося на Червонозоряному проспекті.

За словами ученого секретаря відділення «Міське будівництво» члена-кореспондента Академії будівництва Василя Мостового, в межах цього методу розроблено систему, яку застосовують для визначення інформативних характеристик того чи іншого об’єкта, щоб спрогнозувати його подальшу поведінку. Цю систему почали розробляти в Україні на об’єкті «Укриття» одразу після катастрофи на ЧАЕС. Її застосовували ще на деяких об’єктах у Києві, зокрема під час контролю міцнісних параметрів монумента Незалежності України на Майдані Незалежності та фрагмента монумента «Батьківщина-мати». Цей метод використовують, оцінюючи характеристики міцності димарів і під час встановлення маятників-приглушувачів коливань на димарях тощо. Застосування моніторингового підходу дає змогу істотно знизити експлуатаційні ризики й уникнути катастроф.

— Але широко цей метод в Україні не використовують, — каже Василь Мостовий. — Наші розробки в цьому напрямі, як і багато інших українських наукових розробок, — на передовому краї науки. Але щоб наші інтелектуальні технології давали користь, зокрема й матеріальну, потрібен державницький підхід.

Науковці зауважують, що сподіваються на підтримку держави й готові співпрацювати з будь-якими державними організаціями і підприємствами.

Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»