АНОНС. До світових бієнале – художніх виставок, які відбуваються кожні два роки, а Венеційська з-поміж них – уже впродовж століття, – долучиться й перша в нашій державі, «ARSENALE  2012», яка експонуватиметься з 17 травня по 30 липня 2012 року в Києві в Мистецькому Арсеналі.  Цю знакову подію за чотири тижні до футбольного чемпіонату «Євро–2012», анонсовану днями, гендиректор Мистецького Арсеналу Наталія Заболотна назвала своєрідним аналогом олімпіади в мистецтві. А міністр культури й туризму Михайло Кулиняк запевнив, що вітчизняна бієнале «в одному з кращих виставкових залів не тільки Європи, а й світу, пройде на найвищому рівні, Україна постане там державою сучасних культурних індустрій».

Концепція бієнале — «Найкращий час, найгірший час. Відродження та Апокаліпсис у сучасному мистецтві» — означив її куратор Девід Еліот, письменник, всесвітньо відомий теоретик мистецтва, який керував кількома найновітнішими світовими музеями сучасного мистецтва і знаменитими мистецькими проектами, зокрема останньою бієнале в Сіднеї: «Найкращий час. Найгірший час»...

Ці слова в тематиці бієнале — з перших рядків роману Чарльза Діккенса про Французьку революцію «Повість про два міста». Вони, як наголосив письменник, актуальні будь-коли і скрізь. Ми так само живемо в кращі і в гірші часи, навіть апокаліптичні: страхи, жахи, катастрофи, без яких, на жаль, ми не в змозі змінюватися. Сенс у тому, щоб знаходити краще в гіршому і гірше в кращому. Відродження в епоху апокаліпсису не буде, доки все не дійде до критичної точки. Що поробиш: у житті людей все має бути так погано, перш ніж все піде вгору на покращення…Тоді є шанс вижити на цій планеті. Бієнале напряму пов’язане із сучасним мистецтвом, хоч куратори іноді використовують його як платформу для уроку історії. Це зовсім не потрібно. Я не згоден, що минуле, як написав один автор, – це інша країна.  Воно, за великим рахунком, дуже сильно існує в нас і нині. Глобальне потепління в світі. Вихід ядерної енергії з-під контролю людей цього року в Японії. Подібна катастрофа, яку пережили українці. Відмирання одних ідеологій, виникнення нових… Сучасним художникам є що сказати в цьому контексті. Їм ніхто не указ, що писати, про що думати й говорити. Так само й відвідувачам таких виставок про все судити самим».

Суголосно діалектичному єднанню позитивного й негативного в концепції Девіда Еліота, коли йдеться про циклічність часу, культур,  заступник гендиректора Мистецького Арсеналу Олександр Соловйов нагадав промовистий вислів давньогрецького філософа Фалеса Мілетського: «У моєму кінці – мій початок». Тож лишається дочекатися першої української бієнале, щоб дізнатися, як же переконають нас у цьому й відомі вітчизняні та зарубіжні художники.