У четвер вже майже о 21 годині люди, які постійно галасували на площі біля парламенту, мабуть, таки дотиснули народних обранців, і вони з другої спроби ухвалили у третьому читанні і в основному законопроект №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів. 

Попри впевненість незалежних експертів у тому, що цей документ ніколи не ухвалять з огляду на потужне банківське лобі у Верховній Раді, сталося зовсім інакше. Проте цей закон ще повинен підписати Президент. Звісно, реакція головного фінансового регулятора та керівництва Міністерства фінансів на це була критичною. Нацбанк зробив офіційну заяву з цього приводу майже блискавично і проти ночі. «Національний банк України рішуче наполягає на відхиленні проекту Закону України 1558-1. 

Він матиме руйнівний характер для фінансової та банківської систем. Адже їм пропонується зобов’язати банки конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приблизно 5,05 грн/дол. США). Під загрозу буде поставлено не тільки стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян, і банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд гривень», — йдеться у повідомленні Нацбанку.

Трохи меншу суму збитків фінансово-банківської системи від чинності новоспеченого закону назвала міністр фінансів Наталія Яресько. «Потенційні втрати цілої банківської системи від такого кроку становитимуть 95 мільярдів гривень — це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році. Це популізм, який не має нічого спільного зі справедливістю. Адже одні українці, котрі взяли позики в банках, незважаючи на кризу, справно платять за своїми кредитами. Інші не беруть кредити. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і продовжують платити їх», — вважає вона.

Також, за словами міністра, вона не розуміє, чому депутати вирішили подбати про інтереси зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити.

Цим законом передбачено, що кредитори за письмовою заявою громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов’язані протягом місяця провести реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором.

«Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами», — йдеться у пояснювальній записці.

Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами кредиторам заборонено вимагати від позичальників надання будь-яких інших документів, крім письмової заяви.

Як ставляться до ухвалення цього закону експерти? Які ризики для економіки країни загалом та банків зокрема існуватимуть? Чи це справді полегшить життя валютним кредитоотримувачам?

За словами аналітика «ПростоБанк Консалтинг» Івана Нікітченка, цей закон небезпечний. «Це буде сильним ударом по банківській системі. Вірогідно, Президент його заветує або парламентарії самі зберуть підписи колег для відкликання ухвалення такого документа. Можна було розробити й ухвалити закон на основі якогось компромісного рішення», — зазначив він.

Саме таким компромісом міг би стати законопроект, який грунтується на меморандумі між сторонами «конфлікту», що їх пропонували самі банкіри (їх уже було два, проте вони не чинні). Так, фінустанови говорили про реструктуризацію валютних кредитів, отриманих під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 мільйона гривень за офіційним курсом нацвалюти до долара (чи євро), встановлені Нацбанком станом на 1 січня 2015 року.

Як відомо, валютні кредитоотримувачі та їхні об’єднання відкинули цю пропозицію.

Що ж, ось перша велика перемога позичальників. Мабуть, вони святкуватимуть її недовго, адже глава держави навряд чи підпише цей закон.