Керівники закордонних дипломатичних установ України, які зібралися на свою щорічну нараду у дні святкування нашої Незалежності, отримали настанови й поради для подальшої діяльності від Президента Петра Порошенка й Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Важливий напрям роботи дипломатів — захист прав та інтересів громадян України за кордоном. Особливо це стосується роботи в Російській Федерації (напередодні Президент відзначив державними нагородами українських консулів у Ростові-на-Дону та в Москві). Тому жодна надзвичайна подія чи проблема українців не може залишатися без належного реагування дипломатичних і консульських установ.

Враховуючи системне погіршення ситуації з правами людини та стрімку мілітаризацію окупованого Криму, глава держави очікує від МЗС переведення у практичну площину ініціативи щодо створення міжнародного багатостороннього механізму з деокупації Криму.

У цьому контексті важливим завданням дипломатії є сприяння посиленню обороноздатності України, участь у реформуванні армії за стандартами НАТО. Тут головною думкою має бути те, що інвестиції в оборону України — це інвестиції у безпеку та оборону об’єднаної демократичної Європи. Ще один важливий напрям дипломатичної роботи — європейська інтеграція та подальша підтримка міжнародних партнерів України на цьому непростому шляху. Тут важливо використати прецедент майбутнього безвізового режиму з ЄС для просування візової лібералізації з  ключовими партнерами — Канадою, Японією, Республікою Корея, Великою Британією та іншими.

Наша дипломатія має стати й рушієм зовнішньої торгівлі та залучення інвестицій. «Адже диверсифікація торгівлі, пошук нових ринків для наших експортерів — це питання нашої економічної безпеки», — цитує слова Президента його прес-служба. Слід звернути увагу на просування нашого експорту на ринки Далекого Сходу, Південно-Східної Азії, Африки, Латинської Америки. Не варто забувати й про поширення правдивої інформації з політики приватизації, щоб іноземні інвестори були впевнені у безпеці своїх коштів. 

Протидія російській гібридній інформаційній війні та запобігання створенню спотвореного іміджу України за кордоном також стоять в одному ряду з означеними вище аспектами. Тож є потреба посилити інституційну присутність України в інформаційному та культурному просторі інших країн, створити   українські інститути за кордоном, як це зроблено в Польщі, Німеччині, Франції.

«Факти очевидні для всіх: Росія — агресор, який порушив основоположні принципи міжнародного права і має понести за це справедливе і жорстке покарання. Жодна пропагандистська бравада, на яку викидають сотні мільйонів, Кремлю не допоможе. Як не допоможуть і лічені десятки проплачених західних політиків-популістів, які за гроші радо назвуть біле чорним, а чорне  білим», — підкреслив Петро Порошенко. І запевнив, що найближчим часом, попри заяви  РФ, буде відновлено нормандський формат задля обстоювання, збереження й посилення санкцій щодо Росії до моменту повного припинення її агресії.

Тому забезпечення міжнародного політико-правового визнання й засудження російської збройної агресії проти України, окупації Криму, масових порушень Росією прав людини на Донбасі та в Криму Петро Порошенко вбачає пріоритетними напрямами дипломатичної активності. Надто в контексті наступної сесії Генасамблеї ООН, яка розпочнеться вже за кілька тижнів.

«Використовуватимемо будь-яку можливість, щоб притягнути агресора до суду. Сподіваюсь, що цілеспрямована і системна робота дипломатичної служби дасть змогу Україні на міжнародному рівні зафіксувати злочинність дій Російської Федерації та змусить агресора понести належне і справедливе покарання. Також не маю жодного сумніву, що за свої злочини Росія понесе серйозну політичну і матеріальну відповідальність в інших міжнародних судах», — резюмував Петро Порошенко.

Задля цього зарубіжна громадськість, переконаний Володимир Гройсман, має більше знати про те, що ж відбувається на українській території.

«Чи нам потрібна консолідація тільки заради підтримки України? Питання стоїть набагато ширше. Сьогодні консолідація зусиль усього цивілізованого світу потрібна насамперед для того, щоб у світі був мир, щоб цінності, міжнародне право не зневажали інші країни з використанням військової сили.

Щоб нехтування міжнародним правом, повагою до суверенітету інших держав не стало нормою життя для деяких країн. Тому весь світ має бути консолідованим для того, щоб зберегти спокій і мир у світі, захистити демократію і міжнародне право», — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ слова Прем’єра.

Приємною новиною для дипломатів стало й повідомлення про бажання влади збільшити фінансування дипломатичних представництв України за кордоном.