Про зручність функціонування пішого переходу на міжнародному автомобільному переході“Медика-Шегині” недавно переконалося молоде подружжя львів’ян пані Олеся та Петро Мейби: їм конче потрібно було поїхати у терміновій справі до сусідньої Польщі, а на автомобільному пункті пропуску на українсько – польському кордоні в МПП “Медика-Шегині” вистроїлась довжелезна черга автівок. За годину просунулась лише на кілька автомобілів. Підрахували – чекати доведеться три – чотири години. Хтось із колег з черги порекомендував, якщо спішно і небагато справ у прикордонному Перемишлі, то краще скористатися пішим переходом: від кордону до міста без проблем і недорого можна доїхати - маршрутки одна за одною ходять. Подумали – порадились і вирішили спробувати перетнути кордон пішим переходом. Автомобіль залишили на платній автостоянці і вже за кілька хвилин стояли у черзі на пішохідній зоні. “Човників”, як називають підприємливих місцевих мешканців, які заробляють на прожиття торгівлею на тамтешніх ринках ходовим товаром(цигарками, спиртним), було в той день небагато. Згодом підрахували – вийшло не лише швидко в часі й менш затратно (не тратились на зелену карту, зекономили на бензині, маршрутка обійшлась недорого, хіба що, звісно, менш комфортно, аніж подорожувати на власному авто. Зате швидко залагодили справи й за кілька годин вже були вдома. Машиною, щоправда, було б зручніше, але з громадським транспортом у сусідів жодних проблем.Тепер і друзям радять їхати до Польщі в такий спосіб – і швидше, і дешевше. Проте останнім часом черги і тут збільшились, адже напольсько-українському кордоні дотепер функціонував єдиний піший перехід саме на міжнародному автомобільному пункті пропуску “Медика-Шегині”, щодоби його перетинає понад 5 тисяч осіб, тож скористатися ним могли лише мешканці прикордоння та інші подорожуючі, яким добиратись сюди нескладно. Популярний піший перехід і серед подорожуючих до Європи. Кажуть – вигідно, доїжджаєш на власному авто, яке є де залишити, і мандруй собі на здоров’я. Зрозуміло, чекали відкриття аналогічного й мешканці Сокальщини, на території якої від минулого року (а під час проведення Євро – 2012 працював у тестовому режимі) відкрито міжнародний автомобільний пункт пропуску “Угринів-Долгобичув”. Щоправда дотепер він працював виключно в режимі автомобільного руху. Але відкриття пішого переходу було давно заплановано. Проте реалізувати задумане вдалося тільки нинішнього року у рамках пілотного проекту. А томуперетинати польсько-український кордон у цьому пункті пропуску пішоходи та велосипедистизможуть на разітільки на засадах експерименту до кінця нинішнього року. Відтак працівники митних та прикордонних служб України та Польщі аналізуватимуть наскільки доцільним є функціонування пішого переходу та прийматимуть рішення про запровадження постійного пішого руху.

– Вже перші дні роботи пішого переходу, - повідомила помічник начальника Львівського прикордонного загону – начальник прес – служби, підполковник Ярослава Мельник, - дозволяють говорити про доцільність його функціонування в цьому пункті пропускута запровадження постійного пішохідного руху. Хоч поки що подорожуючих небагато (“човниковий” бізнес у цьому депресивному районі наразі не надто популярний), однак впевнені - не бракуватиме охочих скористатися спрощеним переходом. Для цього створена необхідна інфраструктура - визначена і обгороджена спеціальна смуга на “вхід” і “вихід”, у просторому приміщенні облаштовані робочі місця для роботи для 4 українських і польських інспекторів митних служб та 4 прикордонників (по двоє охоронців кордону від України і Польщі). Сподіваємось - черг не буде, адже персоналу достатньо, а за необхідності кількість працюючих збільшуватимемо. До того ж працює піший перехід у цілодобовому режимі.

…Пані Марія з чоловіком вперше скористалися пішим переходом, до того їздили власним автомобілем зі свого села, що за 15 кілометрів від кордону. А тепер підраховують, як жартують, дебит – кредит свого вояжу до сусідньої Польщі. Далеко, кажуть не їхали, зупинилися у першому на польській стороні селищі Грубешів, там швидко реалізували свій нехитрий крам (брали лише те, що дозволено митними правилами) і за кілька годин повернулися з гостинцями для дітей та продуктами – вони у сусідів дешевші, аніж у місцевих крамницях та на ринку. Заробіток мізерний, але вигідно, каже пані Марія і додає – наступного тижня знову поїдуть, тобто, підуть, бо ні вона, ні чоловік роботи не мають. А піший перехід виручає, то хоч якийсь заробіток сім’я матиме.

Була б краща дорога до пункту пропуску, бо у прикордонній Сокальщиніавтошляхи просто у жахливому стані, додає пані Ярослава Мельник, зросла б кількість не лише охочих скористатися пішохідним пунктом пропуску, а й подорожуючих власним автотранспортом: щодоби українсько – польський кордон у пункті пропуску “Угринів-Долгобичув” перетинає 700одиниць транспортних засобів та близько двох тисяч осіб, тоді, як є можливість удвічі збільшити його пропускну спроможність.