За 26 кілометрів до Києва в електропоїзді оголошують: "Платформа Мар'янівська". Кілька років тому такої не було. З'явилася завдяки ініціативі і старанням однієї людини.

Віктор Мар'ян будував перші станції Київського метрополітену, шість років зводив об'єкти в Сирії, Афганістані і Сомалі. Гасив полум'я чорнобильського реактора. Одне слово, завжди був там, де найважче і де вимагались знання й наполегливість. Після виходу на пенсію його обрали головою товариства садоводів. Віктор Назарович зумів 50 гектарів болота облаштувати під придатну для господарювання територію.

Зрозуміло, постала проблема: як зручніше туди діставатись. Поруч проходила залізнична колія, але зупинки електропоїзди не робили. Садоводи дали голові товариства завдання: "Пробити" зупинку"

Лише Віктор Назарович знає, яких сил коштувало його виконання. Але зумів переконати керівництво Південно-західної залізниці, організувати роботи методом народної будови. Так з'явилась платформа і зупинка.

Вдячні садоводи (а їх тисячі!) не один рік просили керівництво залізниці дати платформі назву "Мар'янівська" -на честь Віктора Назаровича Мар'яна - людини, яка довела, що при бажанні нерозв'язних проблем не буває. Їхнє прохання задовольнили.

Поспішають коліями поїзди. На платформі "Мар'янівська" виходить Віктор Мар'ян. Так сталося, що будова, найпростіша за технічним вирішенням, увіковічила в історії прізвище інженера, який вміє тунелі пробивати, аеродроми й порти зводити, атом втихомирювати. Важлива не лише складність об'єкта. Головне, щоб він служив людям.