На відміну від радянських, а нині вже російських істориків, які пишуть історію «Вєлікай Отєчественнай вайни» виключно героїчними фарбами, фронтовик Володимир Ефроімсон залишив малоприємний для горе-патріотів документ. Це офіційний рапорт від лютого 1945 року вищому командуванню про масові зґвалтування німкень, зокрема дівчат-підлітків, доблесними визволителями.

Цей вчинок капітана медичної служби єврея за національністю, який мав за що мстити нацистам, розцінили як «злісну дискредитацію Червоної армії». Автора засудили на 10 років ув’язнення, які кавалер бойових орденів Червоного прапора і Вітчизняної війни відбув разом з українськими бандерівцями у Степлагі.

Нині Володимира Ефроімсона, життя якого тісно пов’язане з Україною, пам’ятають насамперед як видатного вченого-генетика, хоч не менш важливе його застереження, виголошене 1985 року: «Доки країною править номенклатурна шпана, доки людей переслідують за збереження навіть крихт достоїнства, ви не можете бути спокійні. Доки до керівництва державою не прийдуть люди, які відповідати­муть за кожен свій вчинок, за кожне своє слово, наша країна залишатиметься країною рабів».