Так виглядає глобус Титану з космосу

Використовуючи 13-річні дані від Cassini, NASA все ще вагається надати детальний аналіз інформації про Титан. Справа в тому, що цей супутник Сатурна має дуже щільну атмосферу, що робить вивчення поверхні Титана надзвичайно складним завданням.

Впродовж десятиліть, коли перші зернисті зображення повернулися на Землю, щоб ближче познайомитися з Сатурном та його супутниками, Титан залишався закритою таємницею впродовж цих років.

Приземлення зонда Гюйгенса в 2005 році відкрило завісу таємниці:поверхня Титана виглядала «чужинкою Землі», з метановими дощами та річками, рідкісними піщаними дюнами та підземним водним океаном.

Поверхня Титану покрита туманом. У середені знімка "чистий" супутник Сатурна

Але зонд вийшов з ладу через 72 хвилини після того, як доторкнувся до поверхні Титана, залишивши космічний корабель «Кассіні», сам на сам для спостереження за супутником на орбіті.
Загальний вигляд Титану – це м'яка куля, повністю покрита товстим шаром туману.

Тепер, використовуючи 13-річну інформацію візуального та інфрачервоного картографічного спектрометра (VIMS) компанії Cassini, NASA об'єднала найдокладніший глобальний вигляд, показуючи, як може виглядати Титан, якщо його можна було б побачити без щільної атмосфери.

Зосередившись на інфрачервоних хвилях, де ефекти розсіювання та поглинання слабкіші, NASA змогло отримати більш чітке зображення поверхні Титана

«Наразі ця нова фотодобірка зображень є найкращим уявленням про те, як глобус Титану може побачити пересічний спостерігач, якщо б не туманна атмосфера супутника», – йдеться в повідомленні NASA.

Товста атмосфера супутника робить вивчення поверхні Титана складним завданням, оскільки аерозолі розсіюють видиме світло.

Щоб позбутися цієї проблеми, космічне агентство зорієнтувалося на інфрачервоних хвилях, де ефекти розсіювання та поглинання слабкі, що дозволило отримати більш чітке зображення поверхні супутника. 

www.dailymail.co.uk

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»