Минулої осені футбольна збірна України здобула найрезультативнішу перемогу в своїй історії. У відборі до чемпіонату світу-2014 Андрій Ярмоленко з партнерами познущався над командою Сан-Марино, розписавшись у воротах гостей дев’ять разів. Але вересневий матч на «Арені Львів» запам’ятався не тільки зливою забитих голів.

Як зазначив у рапорті спостерігач FARE (Футбол проти насильства і расизму в Європі), під час поєдинку у Львові вболівальники  використовували заборонені піротехнічні засоби, а також вивісили на трибунах банер неонацистського змісту.

Реакція Міжнародної федерації футболу не забарилися. 27 вересня дисциплінарний комітет ФІФА прийняв рішення накласти санкції на збірну України у вигляді проведення одного матчу без глядачів (Україна — Польща 11 жовтня в Харкові), оштрафував ФФУ на 45 тисяч швейцарських франків і дискваліфікував стадіон «Арена Львів»  до початку відбірного циклу чемпіонату світу-2018.

Ці та інші резонансні події на стадіонах у Севастополі та Охтирці, Харкові та Дніпропетровську змусили депутатів приділити особливу увагу поведінці футбольних фанатів. Серед ухвалених 16 січня  Верховною  Радою був і  закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних порушень під час проведення футбольних матчів».

Це зокрема означало, що  популярна серед фанатів розвага — використання фаєрів, а також інші порушення можуть призвести до того, що суд матиме право заборонити порушникам відвідувати стадіон на строк від шести місяців до двох років. Також було запропоновано запровадити персоніфіковані квитки на футбольні матчі із зазначенням імені та прізвища глядача. Новий закон мав набути чинності з нового сезону — за півроку з дня його оприлюднення.

Тим часом ультрас одного з найпопулярніших футбольних клубів країни — київського «Динамо»  —заявили про формування загонів самооборони для захисту Києва від так званих «тітушок». При цьому фанати біло-блакитних зазначили, що їхня мобілізація не пов’язана з діями міліції в столиці й вони не підтримують жодну з політичних сил.

— Ми виходимо за киян, за наше місто, за нашу країну, за нашу честь, — повідомила соціальна сторінка руху столичних ультрас.

Динамівських фанатів підтримали вболівальники інших клубів Прем’єр-ліги, зокрема «Ворскли», харківського «Металіста», «Шахтаря».

Як відомо, 28 січня парламентарії визнали такими, що втратили чинність, законопроекти, які спровокували новий виток протистояння між владою і суспільством. Так,  з наступного футбольного сезону вболівальники зможуть купувати квитки на матчі за участю улюбленої команди без документів, які посвідчують особу.

Свою позицію щодо шляхів подолання політичної кризи висловив  і футбольний штаб країни.

— Футбол не повинен бути важелем впливу на політичні рішення навіть у такий складний період, — наголосив у зверненні через офіційний сайт організації  президент Федерації футболу України Анатолій Коньков. — Ніхто не відбирає права будь-якого громадянина на свободу висловлювань.

Але  вболівальник не повинен бути учасником дій, що призводять до кровопролиття. Тим більше ставати його ініціатором. У свою чергу відомий футболіст Євген Левченко, який тривалий час грав у голландських клубах, вважає: будь-які суперечки набагато краще вирішувати не на барикадах.

— Було б цікавіше, якби стосунки з’ясували не на Майдані, а на футбольному полі, — написав Левченко на своїй сторінці у Твіттері.

Ідею екс-гравця збірної України  щодо проведення футбольного матчу між євромайданівцями та «Беркутом» підтримав президент київського  «Динамо».

— Щоб нарешті залагодити конфлікт між сторонами, я готовий надати поле критого манежу в Кончі-Заспі, — заявив Ігор Суркіс. — Заради злагоди в нашому суспільстві можна зіграти символічний матч примирення.