У місті Чортків на Тернопільщині урочисто відкрили пам’ятник генерал-майорові Національної гвардії Героєві України Сергієві Кульчицькому.
Коли вибухнула російсько-українська війна, генерал активно взявся за створення першого добровольчого підрозділу. Згодом з підлеглими вирушив на охоплений вогнем Донбас. 29 травня п’ять років тому неподалік гори Карачун біля Слов’янська бойовики переносним зенітним ракетним комплексом збили гвинтокрил Мі-8МТ, на якому перебував разом з військовими Сергій Кульчицький. Поховали генерала на Личаківському кладовищі у Львові.
Його називали генералом із серцем солдата. Ці слова викарбували й на п’єдесталі. Автор пам’ятника — тернопільський скульптор Олесь Маляр. Аби Сергій Кульчицький постав у Чорткові у бронзі, коштами долучилися аграрії району, допомогу надали учасники бойових дій. Погруддя генерала встановили у меморіальному комплексі, де водночас відкрили пам’ятні плити з фотографіями і біографіями полеглих на російсько-українській війні жителів району, неподалік скульптурної композиції воїнам-афганцям.
У заході з ушанування пам’яті оборонців української землі взяли участь представники обласної й місцевої влади, священнослужителі, члени громадської організації «Єдина родина Тернопільщини», бойові побратими, земляки. Приїхала вдова загиблого генерал-майора Надія Кульчицька. Вона щиро подякувала краянам за пам’ять про чоловіка.
Це вже другий пам’ятник генералу Сергієві Кульчицькому в Чортківському районі. Перший відкрили 26 травня цього року в загальноосвітній школі села Великі Чорнокінці. Саме в ньому закорінено рід Кульчицьких. Звідси походить і його дружина. Батько Сергія Петро Іванович обрав шлях військового. 1967 року його відрядили у Далекосхідний військовий округ. Падь Кочівна, Падь Піщана у Приморському краї — справжня глушина, де були тільки казарми і два будиночки для офіцерських родин. Тут почали шлях сини Сергій та Ігор, які, вирісши, теж пішли батьковою професійною стежиною.
Сергій в Уссурійську вступив до суворовського училища, згодом закінчив Далекосхідне вище військове командне училище в Благовіщенську. Служив у різних військових підрозділах. 1992 року повернувся на рідну землю й у Тернополі продовжив військову кар’єру в Національній гвардії: спочатку на посаді заступника командира з бойової та спеціальної підготовки військової частини 1441, згодом — заступника командира зі служби — начальника штабу, командира 14-го окремого батальйону.
Містами подальшої його військової служби стали Сімферополь, Івано-Франківськ, Львів, Київ.
На жаль, Сергієві Кульчицькому судилося першим з українських генералів полягти на охопленому вогнем Донбасі.
Ми в Google+