Банкіри радіють  Кредитному реєстру при регуляторі, а клієнти  та експерти кажуть, що НБУ отримує закриту інформацію.

Нещодавно Нацбанк нагадав, що з 1 січня 2019 року всі фінансові установи почали надавати інформацію до регулятора згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків».

«Урядовий кур’єр»  намагався прояснити ситуацію навколо цього  й поцікавився, як  у січні працювала ця інституція при головному фінрегуляторі країни. Адже слід нагадати, що, згідно із цим законом, Нацбанк повинен збирати чимало інформації про кредитоотримувачів і своїми накопиченими даними щедро ділитися із фінансовими установами.

«Наповнення бази даних Кредитного реєстру підвищує ефективність оцінки банками кредитного ризику і так сприяє отриманню добросовісними і сумлінними позичальниками кредитів від банків, що в кінцевому підсумку позитивно впливає на відновлення кредитування», — зазначила директор департаменту банківського нагляду Нацбанку Наталія Дегтярьова.

І тут із нею важко не погодитися. Проте свого часу незалежні експерти неодноразово зазначали, що з формуванням такого реєстру регулятора  буде наділено нечуваними повноваженнями (він і без того їх має дуже багато, а роботу НБУ фактично ніхто не контролює), і до реєстру надходитиме чимало закритої інформації щодо позичальників, яка становить  банківську таємницю.

До речі, з цим погоджується Олександр Новіков, голова комітету з інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Українського кредитно-банківського союзу: «Нацбанк витискує в банків максимум інформації. Мені неодноразово банкіри казали, що останнього  місяця в них у зв’язку із цим значно збільшилося адміністративне навантаження. На велику кількість інформації, яку повинні внести до різних анкет, натякають і клієнти фінустанов. Приміром, вимагають номери телефонів та адреси родичів і знайомих кредитоотримувачів. І такі приклади, на жаль, не поодинокі».

Усього цього  не заперечує лідер громадського руху «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, яка зазначає «УК», що від її членів — позичальників банків (переважно власники валютної іпотеки) вимагають навіть телефони колишніх чоловіків або дружин: «І це вже смішно. Розумію — контакти найближчих друзів чи родичів. Проте нас цим Кредитним реєстром Нацбанку не залякаєш. Тому що фінустанови й раніше вибивали стільки інформації з кредитоотримувачів, що мало не здавалося. А потім ще продавали борги клієнтів колекторським компаніям, які у свій спосіб продовжували вибивати».

Проте й зосередитися тільки на негативі щодо банків та регулятора в контексті роботи Кредитного реєстру Нацбанку було б несправедливо. Адже позики треба повертати — людина має думати, як кажуть, головою, коли бере кредит, і усвідомлювати всю відповідальність такого серйозного кроку. 

Тому недарма Карина Ільченко, керівник проектів відділу реструктуризації та супроводу проблемних активів Банку Кредит Дніпро зазначає «УК», що відкриття Кредитного реєстру допоможе в перспективі пропонувати надійним позичальникам вигідніші умови кредитування: «Користуючись чистою репутацією, можна обговорювати питання надання зниженої відсоткової ставки за користування кредитними коштами. У реєстрі інформація зберігатиметься безстроково, однак це не стосується погашених кредитів. Інформацію за кредитами/зобов’язаннями, які виконано у повному обсязі, буде видалено протягом 30 календарних днів після отримання від банку довідки про погашення кредиту».

Банкіри зазначають, що умова внесення розгорненої інформації щодо позичальника — його заборгованість, яка перевищує 100 мінімальних зарплат, — 417 300 гривень. Сума чимала.

Проте незалежні експерти кажуть, що до реєстру вносять дані про заборгованість на значно нижчі суми. Поза тим, є інформація, що до такого документа потрапляють навіть дані позичальників, які вже фактично розрахувалися з боргами або взагалі їх не мали.

Банкіри й експерти поки що не можуть підбити перших підсумків роботи Кредитного реєстру Нацбанку — минуло замало часу. Проте настрій у клієнтів банків і навіть  деяких керівників фінустанов не дуже оптимістичний. Перші бояться, що банки переслідуватимуть тепер навіть колишніх дружин позичальників, а другі — що паперової роботи в них значно додалося. Як працюватиме Кредитний реєстр, які помилки та неточності в ньому будуть, напевне, з’ясуємо за три-чотири місяці.