Реформи у правоохоронній системі країни не залишаються поза увагою суспільства. Адже кожен сподівається на позитивні зміни. Те, що вдалося зробити, і результати широко анонсованих змін обговорювали представники прокуратури, правоохоронці, громадські діячі під час круглого столу «Правоохоронна реформа — зрада чи перемога? Погляд правоохоронців, експертів, соціологів». На думку учасників заходу, перші кроки найважчі, і їх найбільше критикує суспільство.
Кадрове оновлення
За словами виконуючого обов’язки Генерального прокурора Юрія Севрука, реформування прокуратури триває. Його можна охарактеризувати такими словами: «зменшення кількості працівників і збереження ефективності роботи». Однак як зауважив виконуючий обов’язки Генпрокурора, в деяких аспектах ситуація змінилася не на краще. Так, відповідно до Закону «Про прокуратуру», скасовано функції прокуратури із нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий загальний нагляд), натомість не створено дієвого органу.
— У нас скасовано загальний нагляд, підрозділи ліквідовано, а працівників, які цим займалися, перевели в інші структури або скоротили, — зауважив він. — Але надходять сотні звернень громадян, які порушують перед органами прокуратури питання стосовно загального нагляду. 40—60% звернень, які надходять у місцеві прокуратури та Генпрокуратуру, стосуються питань загального нагляду, тобто перевірок, які повинні проводити контролюючі органи.
Представник Генпрокуратури також повідомив про проведення кадрового конкурсу. І пояснив, що його проводили не заради того, щоб когось звільнити, а для того, щоб підібрати кращих. За словами Юрія Севрука, очікуваного результату від кадрової реформи нема, бо не покращилося фінансове забезпечення. Тому почастішали ситуації, коли працівники прокуратури стали подавати позови до суду через неналежну виплату зарплати, яку передбачено ст. 81 Закону «Про прокуратуру».
«Також є позови від колишніх працівників, які вимагають перерахувати заробітну плату за минулий рік», — додав прокурор.
Середній вік працівників новостворених місцевих прокуратур — 28—29 років, зауважив Юрій Севрук. Через низьку зарплату протягом року відбувається до 50% зміни кадрів. Нове законодавство не дає змоги відразу набирати нових працівників. «У нас є відділи в Луганській області, де залишилося 20% кадрового складу. З огляду на вимоги закону не можемо приймати на роботу людей без конкурсу і навчання в академії. Для цього потрібно мінімум рік», — зазначив посадовець. І це попри те, що навантаження на одного прокурора часом доходить до ста кримінальних проваджень.
Погляд на реформування кадрової складової прокуратури висловив політолог Олександр Палій, зауваживши, що зміна трьох генеральних прокурорів — це не те, чого чекають люди. А ще запропонував не зациклюватися на професіоналізмі прокурорів, згадавши слова чеського лідера і його крилату фразу «Краще п’ять років непрофесіоналізму, ніж 50 років саботажу». І наголосив на необхідності внесення змін у законодавство зокрема щодо збільшення терміну затримання підозрюваного у скоєнні кримінального злочину з 72 годин хоч до місяця. Бо, за його словами, підозрювані знаходять різні причини, щоб термін затримання провести «не в кутузці». Політолог вважає, що довіра до прокурорів і суддів відновиться, якщо кожен із них пройде через поліграф.
Утім, на думку в. о. Генпрокурора, підняти рівень довіри до прокуратури можна, якщо говорити правду. І порадив журналістам не подавати інформацію у форматі смажених фактів. А громадянам — заходити на сайт Генпрокуратури і знайомитися з офіційною інформацією.
АТО вплинула на перебіг змін
За словами директора департаменту комунікацій МВС Артема Шевченка, завдяки масштабним реформам у Міністерстві внутрішніх справ вдалося досягли високого рівня довіри населення до людей у поліцейських погонах. Він назвав і найболючішу ланку в реформуванні — кримінальна міліція. Артем Шевченко нагадав, що окремі території на сході не підконтрольні українській владі, а кількість тимчасово переселених лише офіційно становить понад мільйон осіб, серед яких чимало представників, м’яко кажучи, не з кращими характеристиками. Цим він пояснив збільшення кількості кримінальних справ.
«Війна із застосуванням сучасного арсеналу криміналізує суспільство, — розповів Артем Шевченко. — Обіг зброї на мирній території збільшився. Із вилученої працівниками внутрішніх справ зброї 40% привезено із зони АТО». На переконання в. о. Генпрокурора, ще рано робити висновки про позитивні результати реформування у структурі МВС. Справді об’єктивними вони будуть лише через рік. Поки що, за його словами, спостерігається збільшення ДТП порівняно з минулим роком на 42% і кількість тяжких злочинів.
Представники правоохоронного відомства зауважують, що реформа триває. На їхнє переконання, показники можна критикувати, а можна й пояснити. Адже в країні триває війна. Нині навіть успішна Європа, декларуючи велику кількість біженців, виявилася безсилою перед порушниками закону. Та попри все, правоохоронці запевнили, що не збираються втрачати кредит народної довіри.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Діалог тривав довго і мав різні точки напруження. Прозвучало чимало й позитивних оцінок, і критики з усіх боків. Спільною ж була думка, що людське життя вище за будь-які реформи. І кожна структура докладатиме зусиль, щоб ці реформи відбувалися задля людини.
Ми в Google+