Брюссель очікує, що в Україні найближчим часом запрацюють Державне бюро розслідувань (ДБР) та Вищий антикорупційний суд. Про це під час брифінгу в межах парламентсько-громадської платформи «Правоохоронні органи: компетенції, розмежування повноважень і синергія», яка пройшла в Києві, заявив посол ЄС у нашій країні Г’ю Мінгареллі.

За останні роки в Україні було створено багато нових органів, і нині важливо забезпечити чіткий розподіл їхніх функцій. Зокрема це стосується новоствореного ДБР, до повноважень якого входить розслідування кримінальних проваджень, фігурантами яких є правоохоронці, судді та топ-чиновники. «Саме цей орган міг би забезпечити повернення довіри українського суспільства, успішні розслідування фактів корупції на найвищому рівні», — сказав посол. Тому, за його словами, для ЄС важливо, щоб ДБР було створено якомога швидше як орган, «що здатен заповнити правовий вакуум, який утворився за останній час».

Принципова позиція ЄС щодо реформування правоохоронної системи України стосується повноважень СБУ. У Брюсселі наполягають, що Служба безпеки має займатися виключно питаннями, пов’язаними із захистом державної таємниці, контррозвідкою та запобіганням тероризму, а не боротьбою з економічними злочинами. 

«СБУ не повинна цим займатися. Ми про це не раз говорили і ще раз наголошуємо. Це одна з перепон для подальшого фінансування України», — наголосив європейський дипломат.

Щодо роботи антикорупційного суду, то в Брюсселі з нетерпінням очікують, коли він запрацює. А поки що ЄС готує свою офіційну позицію з приводу тексту закону про Вищий антикорупційний суд, який було оприлюднено 13 червня.

Після публікації тексту закону деякі громадські організації висловили занепокоєння з приводу того, що у його перехідних положення виявився пункт, згідно з яким апеляції на рішення загальних судів першої інстанції у справах НАБУ не розглядатимуть в Антикорупційному суді. Як з’ясувалося, її не розглядали у профільному комітеті й не обговорювали у сесійній залі Верховної Ради перед голосуванням. «Вважаю що це було зроблено навмисне. На мою думку, за цим хтось стоїть», — сказав  голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, який  також взяв учать у прес-брифінгу.

Голова НАБУ Артем Ситник припустив, що під час дискусій щодо тексту закону про Вищий антикорупційний суд «ажіотаж з приводу ради міжнародних експертів, які братимуть участь у призначенні суддів антикорупційого суду, було створено зумисне, щоб відволікти увагу від інших концептуальних норм». Саме такою він вважає норму щодо апеляції, «попри те, що вона є в перехідних положеннях». Він  розповів, що, за інформацією НАБУ, «деякі фігуранти антикорупційних справ святкували появу цієї норми» в законі. «Сподіваюся, що свято буде недовгим», — сказав голова НАБУ.

Тим часом у представництві Єврокомісії поки що утримуються від будь-яких оцінок тексту закону про антикорупційний суд і зокрема пункту про те, що апеляції в корупційних справах розглядатимуть суди загальної юрисдикції.  Г’ю Мінгареллі пообіцяв, що «офіційну позицію щодо оприлюдненого тексту закону про Вищий антикорупційний суд» ЄС висловить у найближчі кілька днів.