ЦЕРКОВНЕ СВЯТО. За церковним переказом, після Вознесіння на небо Ісуса Христа Пресвята Діва, лишаючись під опікою святого Іоанна Богослова, перебувала в пості та молитві і в бажанні бачити Сина. Вона стала для всіх учеників Христових спільною Матір'ю. Вони разом з нею молилися і з великою радістю й утіхою слухали її повчальні бесіди про Спасителя. Коли віра християнська поширилася в інших країнах, то багато християн приходили з далеких країн побачити і послухати Богоматір, пише Gazeta.ua.

Преставлення Пресвятої Матері Божої відбулося на 72-му році життя і був ознаменований чудесами. Сам Господь з ангелами в незвичному світлі з'явився на зустріч її душі. Згідно з волею Пресвятої Богородиці, вона була похована поблизу Єрусалима, в Гефсиманії, поруч з трунами її батьків і Йосипа Обручника. Але на третій день, коли апостол Фома, який не встиг на похорони, прийшов до гробу і попросив його відкрити, щоб попрощатися з Богородицею, виявилося, що тіла святої Марії вже не було в гробниці. Церква завжди вірила, що воно було взяте на небо.

Свято Успіння Божої Матері сходить до найдавніших часів християнства. Йому передує двотижневий піст, який називається Успенським, за своєю суворістю він наближений до Великого посту. У цей день церква прославляє Богоматір, яка прийняла під своє заступництво весь рід людський і клопоче за нього перед Богом. Разом з тим Успіння Богородиці вчить нас, що смерть є тільки перехід від земного життя до життя небесною, від тління і руйнування - до вічного безсмертя.

У цей день у багатьох місцях в храм приносили насіння і колосся для благословіння і освячення, а на полі залишали трохи незрізаного колосся. Залишаючи незжате колосся, женці сподівалися повернути землі силу, витрачену нею на вирощування врожаю.