Українські журналісти в Криму якщо й працюють, то підпільно. Тому надія на чесне висвітлення ситуації на окупованому півострові — на іноземців. Але через нинішній порядок в’їзду іноземних журналістів на територію Автономної Республіки Крим закордонні медійники туди їхати не хочуть. Адже процедура отримання відповідних документів передбачає особисте подання документів у Мінінформполітики й отримання дозволу від Державної міграційної служби. З урахуванням усіх бюрократичних процедур і проблем транспортного сполучення з Кримом це потребує понад тиждень часу. Так довго чекати і дорого, і непрофесійно — новини просто протухнуть. Тому перед тими, хто, наприклад, хотів би висвітлити наслідки енергетичної блокади півострова, постала дилема: або невідомо скільки чекати офіційного дозволу, або порушити законодавство України і дістатися Криму через РФ і оперативно зробити репортаж. Як вийти з цього глухого кута? Тему обговорили у Комунікаційному центрі уряду заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко й експерти з шести областей та правозахисники, зокрема Тетяна Печончик із Центру інформації про права людини, Дар’я Свиридова з Української Гельсинської спілки, Сергій Заєць із Регіонального центру прав людини.
Експерти дружно рекомендували сторонам, від яких залежать дозволи для іноземців, узгодити свої дії й невідкладно покращити ситуацію. По-перше, дати змогу журналістам подавати заявки на відвідини Криму в посольствах і консульствах своїх країн. Причому — через інтернет. По-друге, кардинально скоротити терміни розгляду заявок. По-третє, невідкладно перекласти текст порядку в’їзду хоча б англійською. Бо нині є тільки українськомовний варіант, а похвалитися знанням української з іноземців мало хто може.
Артем Біденко пообіцяв урахувати рекомендації експертів, оскільки сприяння роботі журналістів хоч і не прописане в положенні про міністерство, але одне з пріоритетів діяльності відомства.
Ми в Google+